Польща не буде депортувати військовозобов’язаних українців, які перебувають на її території. Це є порушенням міжнародного права, а саме Конвенції про статус біженців 1951 року, яку Польща ратифікувала.
Однак Польща готова створити умови, щоб стимулювати українських чоловіків повертатися додому. Для цього вона має намір:
- Перевіряти під час отримання дозволів на роботу, продовження терміну перебування в Польщі, чи можуть люди бути мобілізованими в Україні.
- Створювати перешкоди для нелегального перебування в Польщі, наприклад, ускладнюючи доступ до роботи, житла та інших послуг.
- Пропагувати ідею повернення додому в Україні, наприклад, через інформаційні кампанії та соціальні програми.
Ці заходи можуть бути ефективними, але не можна гарантувати, що вони призведуть до масового повернення військовозобов’язаних українців додому. Деякі з них можуть мати вагомі причини не повертатися, наприклад, сімейні обставини або відсутність житла в Україні.
Ось деякі з можливих наслідків того, що Польща не депортуватиме військовозобов’язаних українців:
- Це може призвести до зменшення кількості військовозобов’язаних у військах України.
- Це може створити додаткові проблеми для українських біженців у Польщі, які можуть бути змушені повернутися додому.
- Це може призвести до конфліктів між Україною та Польщею.
Загалом, рішення Польщі не депортувати військовозобов’язаних українців є неоднозначним. Воно має як позитивні, так і негативні наслідки.