Історичні причини:
- Закарпаття протягом століть перебувало під владою різних держав, кожна з яких мала свій релігійний вплив.
- Це призвело до того, що греко-католицька церква Закарпаття зберегла деякі особливості візантійського обряду, відмінні від тих, що прийняті в інших українських греко-католицьких церквах.
Вплив Риму:
- Римська курія протягом багатьох років тиснула на греко-католицькі церкви, щоб вони перейшли на григоріанський календар.
- Це було пов’язано з прагненням Риму до уніфікації католицької церкви.
Локальні традиції:
- На Закарпатті склалися стійкі традиції святкування Пасхи за новим календарем.
- Перехід на старий календар міг би спричинити негативну реакцію серед віруючих.
Відсутність єдності:
- Серед греко-католицьких церков Закарпаття не було єдності щодо питання переходу на старий календар.
- Це також гальмувало процес прийняття остаточного рішення.
Політичні фактори:
- Радянська влада негативно ставилася до будь-яких релігійних змін.
- Це також ускладнювало перехід на старий календар святкування Пасхи.
Ситуація змінилася у 1991 році, коли греко-католицька церква України отримала незалежність.
Ось короткий хронологічний опис подій:
- 2003: Синод єпископів Української греко-католицької церкви прийняв рішення про перехід на новоюліанський календар для нерухомих свят.
- 2015: Синод єпископів УГКЦ постановив, що парафії, які бажають, можуть перейти на новоюліанський календар для святкування Пасхи.
- 2023: Мукачівська греко-католицька єпархія, яка охоплює Закарпаття, офіційно перейшла на новоюліанський календар для святкування Пасхи.
Це означає, що греко-католики Закарпаття тепер святкують Пасху в один день з римо-католиками.
Важливо зазначити, що це питання й досі залишається дискусійним. Деякі віруючі негативно ставляться до переходу на нову календарну систему, вважаючи, що це шкодить традиціям.
Однак, остаточне рішення про перехід на новоюліанський календар було прийнято з урахуванням думки віруючих та з метою уніфікації святкування Пасхи в УГКЦ.