Україна стикається з рядом викликів, коли мова йде про повернення ухилянтів, які втекли за кордон, щоб уникнути військової служби. Ось кілька причин, чому це складне питання:
- Міжнародне право та екстрадиція: Екстрадиція осіб вимагає наявності двосторонніх угод між Україною та країною, де перебуває ухилянт. Не всі країни мають такі угоди з Україною, а ті, що мають, можуть не охоплювати військові злочини або ухилення від призову.
- Правовий захист у інших країнах: Ухилянти можуть шукати захист у інших країнах, заявляючи про політичний притулок або статус біженця. Це може ускладнити або затримати процеси екстрадиції через правові та гуманітарні міркування.
- Дипломатичні та політичні відносини: Дипломатичні відносини також відіграють роль. Екстрадиція може бути чутливим питанням, яке впливає на двосторонні відносини між Україною та країною-хостом. Деякі країни можуть вирішити не екстрадувати ухилянтів, щоб уникнути дипломатичних конфліктів.
- Внутрішні політики країн, що приймають: Країни можуть мати власні політичні або гуманітарні принципи, які впливають на їхнє рішення екстрадувати або не екстрадувати осіб. Наприклад, деякі країни ЄС ставляться дуже обережно до екстрадиції осіб, які можуть зіткнутися з переслідуванням у своїй країні.
- Логістичні та практичні міркування: Ідентифікація, слідкування та організація повернення ухилянтів може бути складною та ресурсоємною задачею, особливо коли ухилянти активно уникають виявлення.
Ці фактори роблять процес повернення ухилянтів складним і залежним від багатьох змінних, що виходять за межі юридичних рамок.