На Закарпатті правоохоронці викрили двох депутатів однієї із сільських рад Ужгородського району, у деклараціях яких виявили недостовірні відомості на загальну суму понад 8,6 млн гривень. Одному з фігурантів також інкримінують легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.
Порушення викрили оперативники Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області Національної поліції спільно з іншими правоохоронними органами.
Не задекларував нерухомість та дохід від продажу мотоцикла
За даними слідства, один із депутатів, який також обіймає посаду заступника голови постійної комісії з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства, подав щорічну декларацію за 2025 рік із неповними відомостями про майно родини та доходи.
Зокрема, у розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» депутат не вказав два об’єкти нерухомості — одноповерхову будівлю, яка використовується як гараж, та садовий будинок.
Споруди розташовані на земельних ділянках, що належать дружині депутата. При цьому право власності на самі будівлі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстроване.
За результатами судової оціночно-будівельної експертизи, станом на кінець 2025 року вартість цієї нерухомості перевищувала 2,5 млн грн.
Крім того, депутат, за даними правоохоронців, не вказав у декларації 75 тисяч гривень доходу від продажу мотоцикла. Загальна сума незадекларованих відомостей у цьому епізоді перевищує 2,6 млн грн.
Другому депутату інкримінують понад 6 млн грн недостовірних відомостей
Інше кримінальне провадження стосується 38-річного депутата тієї ж сільської ради.
Слідство встановило, що у щорічній декларації за 2022 рік він нібито вказав недостовірні відомості на загальну суму понад 6 млн грн.
Зокрема, депутат не відобразив понад 3,2 млн грн доходів, отриманих протягом року.
Також він не повідомив про правочин на суму майже 2,6 млн грн — продаж земельної ділянки разом із розташованим на ній незавершеним житловим будинком садибного типу.
Водночас відчужену земельну ділянку депутат продовжував зазначати у декларації серед належних йому об’єктів нерухомості, хоча право власності на неї вже було припинене.
Слідство перевіряє походження коштів на будівництво
За версією слідства, протягом 2019–2022 років депутат здійснював будівництво будинку за кошти, законність походження яких не була підтверджена.
Правоохоронці вважають, що після продажу земельної ділянки разом із недобудованим будинком фігурант легалізував майже 2,6 млн грн.
Ще одну невідповідність виявили у відомостях про банківські рахунки. У декларації депутат зазначив наявність 270 тисяч гривень, тоді як фактичний залишок, за матеріалами слідства, становив трохи більше 50 тисяч гривень.
Депутатам повідомили про підозру
Обом депутатам повідомлено про підозру.
Залежно від встановлених слідством обставин їхні дії кваліфікували за:
- ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації;
- ч. 1 ст. 209 КК України — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Одному з підозрюваних суд визначив запобіжний захід у вигляді 66 тисяч гривень застави.
Іншому обрано тримання під вартою з можливістю внесення 266 тисяч гривень застави.
Досудове розслідування проводять слідчі поліції Закарпатської області за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури.
Варто зазначити, що проблема недостовірного декларування залишається масштабною. За даними НАЗК, лише за перше півріччя 2026 року агентство завершило 415 повних перевірок декларацій. У 243 деклараціях були встановлені ознаки недостовірних відомостей на загальну суму понад 1,836 млрд грн.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
