Малі центри світу Виноградів стали місцем глибокого філософського діалогу, де кордони між народами стираються через спільну культуру та пам’ять. У стінах місцевої бібліотеки відбулася зустріч, яка змусила присутніх інакше подивитися на власне місто. Відомий польський письменник, громадський діяч та засновник фундації «Пограниччя» Кшиштоф Чижевський завітав до райцентру, аби презентувати свою книгу та поділитися баченням того, як маленькі громади стають рушіями великих змін.
Для пана Кшиштофа цей візит став особливим. Попри те, що письменник зараз активно вивчає українську мову, публічна розмова велася через перекладача, хоча емоційний зв’язок з аудиторією не потребував додаткових тлумачень. Автор зізнався: у Виноградові він почувається як удома, а гостинність закарпатців та їхня відкритість стали для нього справжнім відкриттям.
Солідарність та свобода: уроки польського досвіду для України
Логіка збірки есеїв Чижевського побудована як шлях від особистого відчуття «нової хвилі» у творчості до глобальних питань виживання культури. Книга починається з фундаментальних роздумів про момент, коли митець відчуває прилив нових сил і сенсів. Це те, що автор називає внутрішньою мобілізацією.
Друга частина книги присвячена концепції «культури солідарності». Це питання є надзвичайно болючим для польського суспільства. Кшиштоф згадує 1999 рік — час, коли Польща вже повністю відчула смак свободи, але водночас почала втрачати те, що її до цієї свободи привело.
- Свобода без солідарності стає крихкою.
- Бути вільним — це щоденна важка праця над збереженням єдності.
- Старі тексти, написані 35 років тому, сьогодні звучать пророче для українців.
«Ми отримали свободу, але втратили солідарність. Виявилося, що бути вільним і при цьому триматися разом — це виклик, до якого ми не завжди були готові», — зауважує письменник, проводячи паралелі з сучасними викликами, які стоять перед Україною.
Культурні коди: пісня, що об’єднує народи
Одним із найбільш емоційних моментів зустрічі стала розмова про музичне коріння. Кшиштоф Чижевський згадав відому польську пісню «Марш, марш, Полонія». Мало хто з поляків усвідомлює, що її мелодія та коріння тісно переплетені з українською народною піснею «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Проблема сучасного суспільства полягає в тому, що ми часто не знаємо власного коріння. Виноградів, як мультикультурне місто, де століттями перепліталися долі українців, євреїв, угорців та поляків, є ідеальним майданчиком для відновлення цієї пам’яті. Це місто не є провінцією у класичному розумінні — це вузол, де сходяться нитки європейської історії.
Виноградів — мале місце з великим серцем
Чи є Виноградів провінцією? На це питання Кшиштоф відповідає однозначно: ні. Для нього і для команди проєкту «Малі центри світу» Виноградів — це центр всесвіту. Тут живуть люди з «величезним серцем», які здатні на великі вчинки.
Під час зустрічі згадували й про літературний марафон, до якого долучився відомий письменник Андрій Любка. Організатори прагнули створити простір для спілкування, де навіть під час війни знайдеться місце для культури. Адже культурні заходи сьогодні — це не розваги, а спосіб збору коштів на потреби ЗСУ та підтримки морального духу громади.
Чому Виноградів важливий для проєкту «Малі центри світу»?
- Унікальне пограниччя: місто є одним із найяскравіших прикладів мирного співіснування різних етносів.
- Жива історія: тут кожна вулиця дихає минулим, яке трансформується у майбутнє.
- Люди-герої: багато закарпатців та мешканців Виноградова стали справжніми героями на фронті, доводячи, що «мале місто» народжує великих постатей.
Зміст
Логіка збірки: від минулого до майбутнього
Книга, презентована у Виноградові, наповнена позитивом, попри складні теми, які вона піднімає. Її структура відображає еволюцію думки автора:
- Минуле: як будувалася культура 35 років тому.
- Теперішнє: виклики повномасштабної війни та солідарність громад.
- Майбутнє: візія того, як малі міста стають центрами тяжіння.
«Важко сказати, чи Виноградів — мале місце, чи велике. Його масштаб вимірюється не кількістю населення, а глибиною традицій та силою духу його мешканців», — резюмує Кшиштоф Чижевський. Головний посил автора до виноградівців простий, але водночас складний: «Будьте собою!».
