Офіційний Будапешт заявив про готовність розблокувати перший етап переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, якщо Київ повністю виконає зобов’язання перед національними громадами. Мова йде про повернення прав угорської меншини, які існували до реформи освіти 2017 року.
Питання національних меншин на прикордонних територіях роками залишається лакмусовим папірцем для відносин між сусідніми країнами. Сьогодні угорські школи Закарпаття опинилися в центрі великої європейської дипломатії, від рішення якої залежить швидкість інтеграції України до європейської спільноти.
Що пообіцяв Київ: деталі нових домовленостей
Українська сторона взяла на себе широкі та всеосяжні зобов’язання, які покликані задовольнити вимоги сусідньої держави. Прем’єр-міністр Угорщини заявив, що ці кроки є безальтернативною умовою для подальшого руху України в ЄС.
Основні пункти домовленостей передбачають суттєве розширення прав для етнічних угорців у регіоні. Насамперед це стосується освітньої та адміністративної сфер.
Україна погодилася на такі кроки:
- Повне відновлення системи шкіл для національних меншин з угорською мовою навчання.
- Розширення використання рідної мови в закладах освіти всіх рівнів.
- Впровадження угорської мови в роботу державних та комунальних установ.
- Офіційне використання мови громади в суспільному житті та місцевій політичній діяльності.
Важливо: Ці норми діятимуть не повсюдно, а виключно в тих населених пунктах, де частка угорського населення офіційно становить понад 10% за даними перепису чи офіційного обліку громад.
Правило 10 відсотків та мова в установах
Для Закарпатської області, де історично проживає чисельна угорська громада, такі зміни означають повернення до звичного ритму життя багатьох містечок і сіл. Берегівський та частина Ужгородського районів традиційно мають високу концентрацію угорськомовного населення.
У населених пунктах, де буде подолано 10-відсотковий бар’єр, місцеві ради отримають право вести документообіг двома мовами. Оголошення, дорожні вказівники та офіційні повідомлення знову стануть дубльованими.
Такий підхід має знизити напругу в регіоні, яка виникла після ухвалення закону “Про освіту”. Тоді мовні квоти викликали хвилю критики з боку Будапешта та місцевих громадських організацій.
11 вимог Будапешта: спадковість політики
Нинішній уряд Угорщини повністю дублює перелік претензій до України, які були сформульовані ще у 2023 році командою Віктора Орбана. Цей пакет із 11 вимог залишається незмінним документом на столі українських дипломатів.
Він охоплює не лише мову навчання в класах, а й статус національних шкіл, фінансування культурних центрів та право на збереження історичної пам’яті. Будапешт наполягає, щоб статус “національної школи” присвоювався закладам автоматично, без додаткових бюрократичних погоджень.
Український парламент уже зробив кілька кроків назустріч, ухваливши зміни до законодавства про нацменшини наприкінці 2023 року. Проте угорська сторона вважає ці дії недостатніми й вимагає повної імплементації своїх вимог у правове поле.
Позиція експертів: баланс інтересів та державна мова
Місцеві фахівці з питань транскордонного співробітництва зазначають, що компроміс необхідний, але він не повинен шкодити інтеграції угорської молоді в український простір. Головним викликом залишається якість складання державного іспиту випускниками таких шкіл.
“Повернення прав школам — це позитивний сигнал для європейських партнерів. Однак ми маємо зберегти високий рівень вивчення української мови як державної, щоб випускники Берегівщини чи Ужгородщини могли вільно вступати до будь-яких університетів України та працювати в держорганах”, — зазначає аналітик Центру регіональних досліджень.
Міністерство освіти і науки України наразі розробляє спеціальні методичні рекомендації для шкіл у регіонах компактного проживання меншин. Вони мають збалансувати предмети угорською мовою із поглибленим вивченням державної.
Компроміс заради майбутнього в ЄС
Для старту першого етапу офіційних перемовин про членство в ЄС Україні потрібна стовідсоткова згода всіх країн-членів сорту. Угорське вето тривалий час блокувало цей процес, створюючи серйозні дипломатичні перешкоди для Києва.
Пряма залежність євроінтеграції від мовного питання змушує українську владу діяти гнучко та оперативно. Зміни до законодавства, імовірно, будуть внесені вже під час найближчих засідань Верховної Ради.
Закарпаття в цій ситуації стає майданчиком для відпрацювання унікальної моделі культурного співіснування. Від того, наскільки успішно запрацюють оновлені норми на практиці, залежить політичне майбутнє всієї держави на шляху до Брюсселя.
Автор: Іван Каменяш
