Медична спільнота краю та вся Україна схиляють голови у жалобі — пішов із життя Василь Русин Ужгород, видатний хірург, чиє ім’я десятиліттями було синонімом надії для найскладніших пацієнтів. Професор, чиє серце зупинилося на 77-му році життя, залишив по собі не просто наукові праці, а тисячі врятованих життів та цілу школу послідовників, які сьогодні тримають медичний фронт.
Життя, віддане скальпелю та людям
Василь Іванович Русин не просто працював у лікарні — він жив медициною. Його шлях — це історія хлопця з закарпатської глибинки, який завдяки феноменальній працездатності став світилом української хірургії. Будучи почесним громадянином Ужгорода та заслуженим лікарем України, він ніколи не відмовляв у допомозі, незалежно від статусу пацієнта.
За статистикою, яку наводять колеги з медичного факультету УжНУ, професійна діяльність Василя Русина вражає масштабами:
- Понад 30 000 проведених консультацій у різних куточках Закарпаття.
- Більше 20 000 складних хірургічних втручань.
- Десятиліття наукової роботи на посаді професора кафедри хірургічних хвороб.
- Підготовка сотень молодих спеціалістів, які сьогодні працюють у провідних клініках Європи та світу.
Василь Русин Ужгород: внесок у розвиток регіональної медицини
Коли ми говоримо про розвиток хірургічної служби області, ми автоматично згадуємо прізвище Русин. Він був новатором. Багато методик, які сьогодні є стандартом у закарпатських операційних, свого часу впроваджував саме Василь Іванович. Його підхід базувався на поєднанні фундаментальної академічної бази та сміливих практичних рішень.
Колеги згадують його як людину залізної дисципліни. Професор міг годинами стояти за операційним столом, а потім одразу йти в аудиторію до студентів, передаючи свіжий досвід “з передової” медицини. Для багатьох він був не просто викладачем, а батьком-наставником.
“Василь Іванович мав рідкісний дар — він бачив хворобу там, де інші розводили руками. Його руки називали золотими, але за цим золотом стояли роки безсонних ночей і неймовірна відповідальність за кожного, хто довірив йому своє здоров’я”, — ділиться один із його колишніх учнів, нині практикуючий хірург.
Людина з великої літери
Попри численні регалії та високий статус, Василь Русин залишався щирим патріотом рідного краю. Він свідомо обрав залишитися в Ужгороді, розвиваючи місцеву медицину, хоча мав чимало пропозицій від столичних та закордонних центрів.
Ужгородська міська рада неодноразово відзначала його внесок у соціальний розвиток міста. Статус “Почесного громадянина” був для нього не просто формальністю, а визнанням того зв’язку, який існував між лікарем і громадою. Сьогодні місто відчуває порожнечу, яку навряд чи вдасться швидко заповнити.
Зміст
Наукова спадщина та пам’ять
Як професор кафедри хірургічних хвороб медичного факультету УжНУ, Василь Іванович залишив по собі сотні наукових робіт. Його дослідження в галузі абдомінальної хірургії та трансплантології досі цитуються у фахових виданнях. Проте головним своїм досягненням він завжди вважав пацієнтів, які поверталися додому здоровими.
Причини смерті наразі не розголошуються, проте відомо, що останні роки професор продовжував активно цікавитися справами факультету та консультувати колег, попри поважний вік.
Прощання з легендою: Інформація про час та місце прощальної церемонії в Ужгороді буде оприлюднена згодом на офіційних ресурсах університету. Очікується, що вшанувати пам’ять вчителя приїдуть медики з усієї країни.
Редакція висловлює щирі співчуття родині, друзям та колегам Василя Івановича. Його ім’я назавжди вписане золотими літерами в історію закарпатської медицини. Вічна пам’ять лікарю, який дарував життя.