В умовах воєнного часу, акт самовільного залишення військової частини без поважних причин може мати серйозні наслідки. Це довела справа уродженця села Ворочево, Перечинського району, Закарпатської області, військовослужбовця, який вирішив залишити місце служби без дозволу.
Під час судового засідання в Мукачівському міжрайонному суді, обвинувачений повністю визнав свою провину та висловив щире каяття. Він пояснив суду, що був стрільцем-помічником гранатометника і спочатку служив під Херсоном, а потім був переведений до військової частини в Мукачево. Після кількох днів служби в новому місці, він без дозволу покинув частину та поїхав додому, де провів час на власний розсуд.
Суд визнав військовослужбовця винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, яке передбачає покарання за самовільне залишення місця служби під час воєнного стану, та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на термін п’ять років.
Цей вирок стає суворим нагадуванням про важливість відповідальності та обов’язків кожного військовослужбовця перед своєю країною, особливо у критичні періоди воєнного часу.