За лаштунками офіційних заяв і закритих дипломатичних кабінетів вирішується доля того, як житимуть сотні тисяч людей на заході України. Питання національних спільнот, яке роками використовувалося як інструмент політичного тиску, знову опинилося в епіцентрі європейської інтриги. Цього разу карти на стіл виклав новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадьяр, чий уряд після приходу до влади продемонстрував напрочуд послідовну та жорстку позицію щодо Закарпаття, яка багато в чому перегукується з лінією попередників.
Переговори під грифом «секретно»: новий курс Будапешта
Довгі місяці діалог між Києвом та Будапештом щодо відновлення прав меншин перебував у стані глибокої заморозки. Проте після весняних виборів в Угорщині та формування нового уряду на чолі з Петером Мадьяром столиці повернулися за стіл активних переговорів.
Усі деталі цих зустрічей трималися в суворій таємниці, викликаючи чимало чуток серед жителів прикордонних регіонів. Завісу секретності привідкрив сам прем’єр-міністр Петер Мадьяр в інтерв’ю польському виданню Rzeczpospolita, окресливши позицію своєї команди.
Новий очільник угорського уряду чітко дав зрозуміти: угорська меншина на Закарпатті має користуватися мовними, культурними та іншими правами в межах Європейського Союзу нарівні з іншими європейськими автохтонними спільнотами. Водночас аналітики називають перші заяви прем’єра дещо розпливчастими, а подекуди й такими, що вводили в оману суспільство щодо конкретних змін, які доведеться прийняти Україні.
Освітній блок: 11 вимог Мадьяра, які змінюють правила гри
Основою суперечок залишається пакет із 11 конкретних вимог, який угорська сторона послідовно відстоює на переговорах з українським МЗС. Більша частина цього списку зосереджена на реформуванні системи освіти, що безпосередньо зачепить заклади освіти в Ужгороді, Береговому та Мукачеві.
Кабінет Петера Мадьяра наполягає на змінах, які фактично повертають мовну ситуацію в школах до моменту ухвалення резонансного українського закону про освіту 2017 року. Серед ключових пунктів освітнього блоку:
- Повне відновлення офіційного юридичного статусу шкіл угорської національної меншини.
- Надання абітурієнтам та студентам можливості вільного вибору мови навчання у вищих навчальних закладах.
- Запровадження офіційних угорськомовних версій для складання стандартизованих шкільних тестів.
Реалізація цих пунктів дозволить етнічним угорцям, які проживають у межах Закарпатської області, здобувати повну середню та вищу освіту рідною мовою. Для місцевих громад це означає збереження ідентичності, але для державної системи виникає серйозний виклик із повноцінною інтеграцією молоді в загальноукраїнський простір.
Мова в політиці та межі «традиційних регіонів»
Окрім суто освітніх маркерів, команда нового прем’єра прагне розширити географічні межі територій, які підпадають під статус «традиційного проживання меншин». Цей статус законодавчо уможливлює офіційне використання мови спільноти в роботі державних служб, органів місцевого самоврядування, медицині та соціальній сфері.
Проте найбільше дискусій та спротиву в Києві викликають вимоги, які стосуються безпосередньо політичної площини. Будапешт пропонує скасувати обов’язкову вимогу володіння державною українською мовою для виборних посадових осіб у регіонах компактного проживання меншини.
Найбільш суперечливим пунктом залишається вимога надання гарантованого парламентського представництва для угорської громади у Верховній Раді України. Фактично йдеться про створення постійної «національної квоти» у вищому законодавчому органі країни.
Погляд експерта: «Багато з цих пунктів вимагатимуть не лише точкових законодавчих поправок, а й фундаментального перегляду концепції мови та всієї конституційної політики України. Особливо важко реалізувати представництво меншості в парламенті. Такого автоматичного права в українському правовому полі ніколи не існувало, і його впровадження руйнує чинні виборчі стандарти», — зазначає Сілла Федінец, старший науковий співробітник Центру соціальних наук HUN-REN у Будапешті.
Що вже погодили та де пролягають «червоні лінії»
Попри запеклі дискусії, дипломатичні відомства обох країн під час останніх раундів зустрічей змогли досягти суттєвого прогресу. На сьогоднішній день робочі групи узгодили дев’ять із одинадцяти дискусійних пунктів. Сторони знайшли компроміси в технічних питаннях документообігу, культури та частково в шкільних програмах.
Проте два фінальні пункти залишаються непорушними «каменями спотикання», навколо яких наразі немає жодного консенсусу між урядом Мадьяра та офіційним Києвом:
- Парламентське представництво. Київ не готовий змінювати Конституцію заради створення виборчих преференцій для окремих етнічних груп, оскільки це може спровокувати ланцюгову реакцію серед інших меншин країни.
- Реформа «культурної автономії». Угорська сторона вимагає перегляду українських положень, що регулюють автономію меншин у сферах від освіти до використання національних символів у суспільному житті (зокрема, вивішування національних прапорів поруч із державними на установах).
Діалог триває, і від його фінального результату залежить не лише внутрішній спокій на Закарпатті, а й швидкість інтеграції України до Європейського Союзу, де оновлений уряд Угорщини продовжує ретельно оцінювати кожен крок Києва на відповідність європейським стандартам захисту прав громад.
Автор – Микола Жалива.
