Довгоочікуваний запуск сміттєсортувального комплексу в селі Яноші знову опинився в центрі гучного політичного та юридичного скандалу. Поки мешканці краю чекають на вирішення екологічної кризи, між керівництвом Берегова та представниками обласної влади розгорнулася гостра дискусія щодо права власності на об’єкт.
Ситуація навколо сміттєпереробного заводу на Берегівщині стала критичною після публічних заяв про нібито завершену передачу комплексу громаді. Проте мерія Берегова виступила з різким спростуванням, яке ставить під сумнів легітимність поточного статусу будівництва.
Юридичний глухий кут: хто насправді володіє заводом?
Поширена у публічному просторі інформація про те, що стратегічно важливий об’єкт уже перейшов у розпорядження міста, не відповідає дійсності. За офіційними даними Берегівської міської ради, жодних актів приймання-передачі завершеного будівництва станом на травень 2026 року підписано не було.
Це означає, що попри фізичну наявність будівель та обладнання, юридично об’єкт залишається «підвішеним» між грантодавцями, виконавцями та потенційним власником. Державна реєстрація права комунальної власності на завершений об’єкт не проводилася, що унеможливлює його законну експлуатацію.
Берегівська громада наголошує на важливості розрізнення майна:
- Майно, що перейшло громаді внаслідок адмінреформи (приєднання Яношівської сільради).
- Новозбудовані об’єкти в межах міжнародного грантового проєкту ЄОТС «ТИСА».
Саме другий пункт став каменем спотикання. Міська влада відмовляється брати на себе відповідальність за об’єкт, який офіційно не введений в експлуатацію згідно з нормами чинного законодавства України.
Політичні заяви vs Будівельні норми
Конфлікт загострився після виступу депутата Закарпатської обласної ради Володимира Чубірка. Його твердження про «повну передачу об’єкта громаді» в мерії назвали юридично некоректними. На думку міського голови Золтана Бабяка, такі заяви створюють хибне уявлення у мешканців та міжнародних партнерів.
«Ми не будемо приймати на себе юридичну відповідальність за об’єкт лише на підставі політичних заяв чи постів у соцмережах. Це спроба перекласти на органи місцевого самоврядування наслідки рішень, які приймалися іншими суб’єктами протягом років будівництва», — йдеться у офіційному роз’ясненні мерії.
Особливий акцент робиться на тому, що введення в експлуатацію — це не формальність, а складна процедура. Вона включає перевірку ДІАМ (Державної інспекції архітектури та містобудування), відповідність ДБН та отримання екологічних дозволів на поводження з відходами.
Грантова історія та роль ЄОТС «ТИСА»
Проєкт у Яноші фінансувався за рахунок європейських коштів. Європейське об’єднання територіального співробітництва (ЄОТС) «ТИСА» виступало ключовим координатором. У Берегові дивуються, чому особи, які стояли біля витоків проєкту і знали про всі його підводні камені, зараз намагаються форсувати події через медіа.
Будівництво заводу супроводжувалося численними корегуваннями кошторису та технічної документації. Зараз, коли настав час фінальної звітності перед європейськими донорами, питання «чистоти» документів стає першочерговим. Громада не хоче отримати «кота в мішку», який вимагатиме мільйонних дотацій з місцевого бюджету на виправлення чужих помилок.
Технічні виклики: від сортування до переробки
Для успішного запуску сміттєпереробного заводу на Берегівщині необхідно забезпечити:
- Повне завершення пусконалагоджувальних робіт на сортувальних лініях.
- Підключення до стабільних джерел енергопостачання та очисних споруд.
- Отримання ліцензії на утилізацію ТПВ (твердих побутових відходів).
- Укладання прямих договорів з перевізниками сміття з усього Берегівського району.
Без цих кроків завод залишиться просто набором дорогого металу. Більше того, передчасне прийняття об’єкта на баланс без належної перевірки може призвести до відкриття кримінальних проваджень щодо розтрати коштів.
Екологічні перспективи регіону
Закарпаття вже кілька років потерпає від стихійних сміттєзвалищ у заплавах річок Латориця та Тиса. Завод у Яноші має стати першою ластівкою цивілізованого поводження з відходами. Проте бюрократичні війни відтерміновують цей момент.
Замість гучних заголовків, фахівці закликають до конструктивного діалогу між обласною радою та громадою. Потрібна «дорожня карта» завершення юридичних процедур, а не пошук винних у Facebook.
Автор: Іван Каменяш
