Зарплати українських біженців у Європі залишаються суттєво нижчими, ніж у громадян країн перебування — у середньому майже вдвічі. Такий розрив фіксують міжнародні дослідження та опитування, зокрема оцінки УВКБ ООН.
Попри високий рівень освіти, багато українців працюють не за фахом. Саме невідповідність кваліфікації та займаної посади формує до 40% різниці в оплаті праці між біженцями та місцевими працівниками.
Медіанні доходи українців у країнах Європи
— Норвегія — €1 978 (громадяни — €3 435)
— Великобританія — €1 987 (громадяни — €3 235)
— Нідерланди — €1 949 (громадяни — €3 000)
— Ірландія — €1 781 (громадяни — €3 300)
— Австрія — €1 625 (громадяни — €2 860)
— Німеччина — €1 455 (громадяни — €2 930)
— Франція — €1 299 (громадяни — €2 300)
— Іспанія — €1 125 (громадяни — €1 900)
— Італія — €1 000 (громадяни — €1 875)
— Литва — €1 000 (громадяни — €1 553)
— Естонія — €1 039 (громадяни — €1 540)
— Польща — €973 (громадяни — €1 227)
— Чехія — €1 027 (громадяни — €1 209)
— Словаччина — €900 (громадяни — €1 208)
— Болгарія — €612 (громадяни — €834)
— Румунія — €586 (громадяни — €810)
Різниця особливо помітна у країнах Західної Європи, де ринок праці більш структурований і потребує підтвердження дипломів, мовної сертифікації та професійних ліцензій.
Чому виникає розрив у зарплатах
За даними УВКБ ООН, понад третина біженців із вищою освітою працює на низькокваліфікованих посадах. Для порівняння: серед громадян приймаючих країн цей показник становить близько 7%.
Серед ключових причин: <ul> <li>невизнання українських дипломів та професійних сертифікатів;</li> <li>мовний бар’єр;</li> <li>обмеження доступу до регульованих професій (медицина, право, освіта);</li> <li>тимчасовий статус захисту, що впливає на стабільність контрактів;</li> <li>вимушена зайнятість у сфері послуг, логістики та виробництва.</li> </ul>
Майже 60% працевлаштованих українців повідомляють, що працюють нижче свого рівня кваліфікації.
Коментар експерта
Економіст Центру аналізу міграційної політики Олександр Кравченко зазначає:
«Проблема не в продуктивності українців. Навпаки — більшість із них мають високий освітній рівень. Розрив у зарплатах формується через структурні бар’єри: тривалі процедури нострифікації дипломів, мовні вимоги та обмежений доступ до професійних ліцензій. Після 2–3 років інтеграції доходи поступово зростають».
За його словами, у країнах, де запроваджено спрощене визнання кваліфікацій та активні програми перекваліфікації, різниця в оплаті скорочується швидше.
Що це означає для України
Частина українців уже інтегрується в європейський ринок праці. Однак економісти попереджають: якщо висококваліфіковані фахівці остаточно закріпляться за кордоном, це створить додатковий кадровий дефіцит в Україні після війни.
Водночас досвід роботи в економіках ЄС може стати ресурсом для майбутнього відновлення країни — за умови повернення спеціалістів або активної економічної співпраці.
Автор: Іван Каменяш
Дата: 11 лютого 2026 року