Завтра(сьогодні – ред.) на українсько-словацькому енергетичному форумі у Тур’я Пасіці працюватиме делегація високопосадовців з Києва. Серед них – куратор Закарпаття від провладної партії Микола Тищенко, який опікується не так енергетичним, а скоріше політичним життям області.Тому і від цього візиту можна очікувати нових рухів у продовженні політичного переформатуванні області. Разом з головою облради Олексієм Петровим Тищенко є однією з ключових осіб в історії про розлучення між “Слугами народу” і “Рідним Закарпаттям”.Ця історія зараз на стадії кульмінації в Києві, однак нагадаю, що свої перші прояви вона мала у Виноградові. Ще восени 2020-го виноградівські “слуги” попереджали про ризики “контрабандної” узурпації і відмовилися бути просто формальною оболонкою “Рідного Закарпаття”. На жаль, інші райони мовчали і Київ спромігся лише на status quo. А дарма. Пройшло півроку і проблема, яку тоді приглушили на місцевому рівні, проявила себе на обласному. Набагато вищою стала і ціна питання.
По-перше, згаданий раніше Тищенко. Це все-таки член команди Офісу Президента. Маючи індульгенцію, він пішов у ва-банк у конфлікті з чотирма нардепами “Рідного Закарпаття” та головою ОДА. Кроки назад і навіть призупинка, черговий status quo сприйматимуться як слабкість Банкової перед регіональними групами впливу. По-друге, питання відносин Україна – Угорщина. Знімати напругу буде складно без повернення закарпатських угорців в обласну коаліцію, в якій немає РЗ. А дежавю Василя Брензовича в українській політиці може співпасти з ймовірними перевиборами у 73 окрузі, де вже не буде спроможного конкурента. Одним махом – і представництво лояльних нацменшин у парламенті, і виконання президентської обіцянки про покарання за кнопкодавство. По-третє, на фоні децентралізації гострішає розумінням того, що при першій нагоді дрібнорегіональні політичні групи змінять свої політичні орієнтири. Це така ж данність, як і хитрощі місцевих феодалів обіцяти повну відданість і прислужність столичній владі, паралельно узурпуючи всі рішення, посади і потоки під себе. Представникам центру перепадає тільки роль “весільних генералів”(на яку справжні генерали не погоджуються) 
Василь Кіш “За майбутнє”.
Коментар редакції:
Наразі партії – «За майбутнє», «КМКС» а ОПЗЖ, втратили в області статус опозиції та на фоні ще більших економічних проблем в Україні, вони будуть нести політичну відповідальність перед своїми виборцями на рівні партії «Слуги народу». Ще цікаво, що «КМКС» та ОПЗЖ, найбільше кричать про переслідування їх лідерів з боку провладної партії і в той же час йдуть на союз з нею. Для чого? Для того, щоб отримати посади в обласній раді. До «КМКС», ще більше запитань в Україні так і не змінили Закон про освіту, що не уможливлює угорцям вчитися на рідній мові, угорців не визнано корінним народом не дивлячись на те, що проживають вони на території області більше 1000 років.
«У нашої Закарпатської команди вже є стратегія. Ми плануємо розробити окремий законопроєкт, який захистить права етнічних угорців та інших нацменшин, які проживають на території України. Права людини одні для всіх. І наш обов’язок їх дотримуватися і захищати☝🏼 Брати угорці, ми з Вами! Ви – наші друзі» – повідомив голова закарпатських Слуг народу Микола Тищенко, після прийняття Закону про корінні народи чим розписався у своєму безсиллі.
Також питання відкрите стосовно їх лідера у СБУ підготовлено звинувачення Василя Брензовича у державній зраді. Навіть прийнявши політичне рішення про «помилування» Василя Брензовича, Слугам народу буде важко пояснити суспільству, як можна пробачати такий важкий злочин.
Стосовно ймовірних перевиборів у виборчому окрузі №73 через «кнопнодавство» Владіслава Поляка, то тут не так все просто по перше – судовий розгляд цієї справи може тягнутися до кінця його каденції, по друге, що відео фіксації порушення немає, як не співпадають результати на табло ВР України.
Однозначно можна сказати, що політична боротьба в області набрала нових обертів, зрада Олексія Петрова, «Рідного Закарпаття», яке фактично усадила його в крісло голови дасть свої наслідки. Ми більш чим впевненні, що Олексій Петров не зможе виконати всі «хотелки» нової ще більш строкатої більшості в облраді, що приведе до нових конфліктів з депутатами та в подальшому приведе до його відставки.
Нагадаємо, що теперішня переважна більшість, була проти призначення Олексія Петрова на цю посаду та вони вимагали призначити свого. Зараз чомусь все про це забули.
В той же час в закарпатські політиці говорити слово – ніколи, не можна! Наразі колишні вороги стали друзями, а друзі ворогами. Перевернутися все може знову.