15 січня 2026 року в угорський прокат виходить біографічна драма Аттіли Бокора «Тодор Ромжа». Стрічка розкриває трагічну історію закарпатського єпископа, чия незламність перед радянськими спецслужбами зробила його символом віри та спротиву в ХХ столітті.
Від блискучої освіти до розстрільних списків КДБ
Тодор Ромжа, уродженець селища Великий Бичків, був людиною незвичайної внутрішньої дисципліни. Здобувши теологічну освіту в Римі та володіючи вісьмома мовами, він повернувся на Закарпаття у часи, коли геополітичні кордони змінювалися щомісяця.
У 1944 році, коли Ромжі було лише 33 роки, його призначили єпископом Мукачівської греко-католицької єпархії. Це був період, коли радянська влада розпочала системне нищення церкви, намагаючись примусово ліквідувати її структуру.
«Тиха» боротьба проти системи
На відміну від багатьох політичних діячів, Ромжа не був трибуном чи революціонером. Його опір був етичним. Як зазначають історики та творці фільму, «зброєю» владики була його совість. Він послідовно відмовлявся підписувати документи про перехід під юрисдикцію Москви та не зраджував свою громаду.
«Владика не писав гучних маніфестів, але його тихе “я тут” поруч із вірянами діяло на систему сильніше за відкриті конфлікти», — коментують автори сценарію.
Фатальна ін’єкція: реконструкція замаху
Особливу увагу у фільмі приділено трагічним подіям осені 1947 року. Після невдалої спроби інсценувати «нещасний випадок» (напад на екіпаж єпископа), радянські спецслужби реалізували план ліквідації в лікарні Мукачева.
За свідченнями архівних матеріалів, до палати єпископа потрапив переодягнений агент КДБ, який ввів йому смертельну дозу отрути під виглядом ліків. Тодор Ромжа помер 1 листопада 1947 року. Довгий час обставини його смерті замовчувалися або викривлялися офіційною пропагандою СРСР.
Зірковий склад та актуальність
Головну роль у фільмі виконав Жолт Дер. Також у стрічці задіяні Адам Люкс, Золтан Безереді, Дора Какаші та інші провідні актори. Стрічку створено компанією Cinecom за підтримки Національного інституту кіно.
Сьогодні, коли питання ідентичності та права на власну совість знову стоять гостро, історія Тодора Ромжі перестає бути просто біографією з підручника. Це розповідь про людину, яка не прагнула героїзму, але стала символом непереможності духу.
Залишайтеся в курсі головних культурних та історичних подій регіону — підписуйтеся на наш Telegram-канал: 👉 https://web.telegram.org/k/#@transcarpathiannevs