Міжгірський районний суд Закарпатської області призначив реальне покарання мешканцю Тернопільщини, який працював на Закарпатті та відмовився від призову до лав Збройних Сил України.
Попри визнання провини та наявність хворої матері, суддя вирішив, що виправлення чоловіка неможливе без ізоляції від суспільства.
Хронологія подій
Інцидент стався у лютому 2024 року. Обвинувачений, уродженець Тернопільської області, який працював водієм-експедитором, з’явився до територіального центру комплектування (ТЦК) для уточнення даних.
Після проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) чоловіка визнали придатним до служби. Проте, коли настав час отримувати повістку на відправку до військової частини, він відмовився її підписувати та власноруч написав заяву про відмову від мобілізації. Своє рішення чоловік мотивував незадовільним станом здоров’я та необхідністю догляду за тяжкохворою матір’ю.
Позиція суду та докази
У суді обвинувачений повністю визнав свою провину та висловив каяття. Захист наголошував на складних сімейних обставинах та наявності технічних помилок у документах ТЦК.
Однак суд взяв до уваги наступне:
- Показання лікарів: Семеро лікарів-членів ВЛК підтвердили, що під час огляду чоловік не надавав документів, які б свідчили про серйозні захворювання, і був визнаний придатним згідно з чинними нормами.
- Свідомий намір: Суд кваліфікував дії підсудного не як “випадковість”, а як свідому відмову від виконання конституційного обов’язку (ст. 65 Конституції України).
- Відсутність відстрочки: На момент вчинення правопорушення у чоловіка не було офіційно оформленої відстрочки за сімейними обставинами.
Чому не дали “умовний” термін?
Найцікавішою частиною вироку стала відмова суду застосувати статтю 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням). Суддя зазначив, що в умовах воєнного стану ухилення від мобілізації має підвищену суспільну небезпечність.
«Звільнення з випробуванням не забезпечить мети покарання — запобігання аналогічним правопорушенням іншими особами», — йдеться у рішенні суду.
Суд підкреслив, що справедливість та індивідуалізація покарання в такий час вимагають реального терміну, щоб підтримувати обороноздатність держави.
Вирок
Чоловіка визнано винним за ст. 336 КК України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації). Йому призначено покарання — 3 роки позбавлення волі.
Вирок ще може бути оскаржений у Закарпатському апеляційному суді протягом 30 днів. До набрання рішенням законної сили засуджений залишатиметься на волі, якщо йому не буде обрано інший запобіжний захід.