Річки Закарпаття у лютому 2026 року вкотре нагадали: вода в цьому регіоні підкоряється власним законам. За кілька годин після інтенсивних опадів Боржава піднялася майже на три метри, Латориця вийшла на заплаву, а фахівці вже попереджають — найскладніший гідрологічний іспит попереду, навесні.
Що сталося в середині лютого: річки Закарпаття цифри й факти
Між 11 і 13 лютого над Закарпаттям випало до 14 мм опадів — дощ із мокрим снігом на рівнині та сніг на високогір’ї. Здавалося б, небагато. Але гірські річки відреагували блискавично.
На річці Боржава (гідропост с. Великі Ремети) 13 лютого зафіксовано максимальний рівень 5,72 метра — амплітуда підйому склала 2,92 м. Вода вийшла на заплаву й утримувалася там упродовж доби. За даними Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, оголошувався II ступінь гідрологічної небезпеки.
На Латориці (м. Чоп) добігання води з верхів’їв тривало з 14 по 16 лютого. Пік — 5,24 м, амплітуда підйому 2,5 м. У міждамбовому просторі утримувався незначний шар води на заплаві. Ситуацію вдалося взяти під контроль: упродовж тижня від 1 до 4 насосних станцій перекачували внутрішній паводковий стік — загалом 0,827 млн кубометрів лише за тиждень.
З початку 2026 року насосні станції перекачали вже 2,538 млн м³ паводкового стоку в басейні Тиси — і це лише до середини лютого.
Після піків рівні поступово знизилися. За даними Закарпатського центру з гідрометеорології, станом на 24 лютого на річках утримуються низькі рівні води з незначним зниженням, опади не передбачаються.
Чому Закарпаття — найпаводконебезпечніший регіон України
Область займає водозбір Тиси — притоки Дунаю. Уся її гідрографічна мережа нараховує 9 426 річок і водотоків. У верхів’ях усі вони — стрімкі гірські потоки з вузькими долинами та крутими схилами.
Саме ця природна специфіка робить регіон унікальним і небезпечним одночасно. Рівні води над меженню можуть підніматися до 4 метрів. А паводок поширюється гірськими руслами зі швидкістю до 45 км/год.
«На річці Боржава в Закарпатті рівень води може піднятися на два з половиною метри за кілька годин. Головна небезпека паводку — швидкість. Вода може прийти, коли її не очікують».— Юрій Набиванець, заступник директора з наукової роботи Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України
За оцінкою науковця, гірські регіони — Карпати, басейни Тиси та Дністра — залишаються найбільш паводконебезпечними в Україні. Це не новина, але нагадування актуальне напередодні весни.
Весна 2026: чого очікувати
Зима 2025–2026 у Карпатах принесла помірне снігонакопичення. Але навіть невеликий сніговий покрив у поєднанні з інтенсивними березневими дощами здатний спровокувати серйозне водопілля.
Ситуацію ускладнює загальнонаціональний контекст: ворог пошкодив усі українські гідроелектростанції, а Каховське водосховище з 2023 року більше не виконує регулювальної функції. На Закарпатті ці фактори відчуваються опосередковано, але загальна стійкість гідросистеми країни слабша.
Водосховища осушної системи «Чорний Мочар» наразі працюють у штатному режимі: накопичують і регулюють стік. Водовипуски закриті. Але це не гарантія спокійної весни — усе залежатиме від температурного режиму та кількості опадів у березні–квітні.
Головні річки під наглядом: хто є хто
Закарпаття — це не лише Тиса. До найбільших водних артерій, за якими ведеться постійний моніторинг, належать:
- Тиса — головна річка регіону, бере початок на Рахівщині зі злиття Чорної та Білої Тиси. Замерзає лише нижче Виноградова.
- Уж (133 км) — права притока Тиси, протікає через Ужгород.
- Латориця (191 км) — найдовша з приток, зазнала паводку у лютому 2026 р.
- Боржава (106 км) — найактивніша у плані різких паводків.
- Ріка (82 км), Теребля (80 км), Тересва (56 км) — також перебувають під постійним спостереженням.
Де шукати офіційну інформацію про рівень води
Закарпатський центр з гідрометеорології щодня публікує гідрологічні бюлетені на сайті gmc.uzhgorod.ua. Там — актуальні рівні всіх основних річок, прогнози та попередження.
Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса (buvrtysa.gov.ua) щотижня оприлюднює детальні звіти про водогосподарську ситуацію: скиди насосних станцій, стан гідротехнічних споруд, результати моніторингу якості води.
Дані про якість поверхневих вод публікуються в системі моніторингу Держводагентства: monitoring.davr.gov.ua.
Що можуть зробити громади вже зараз
Досвід показує: більшість підтоплень можна або попередити, або суттєво зменшити їхні наслідки. Приклад із Великого Бичкова — коли засмічене русло і нефункціональні ворота коштували селу затоплення — це не виключення, а типова ситуація.
- Регулярно перевіряти стан малих річок і струмків — чистити русла від сміття й деревини.
- Тестувати водорегулювальні споруди (шлюзи, ворота) до настання паводконебезпечного сезону.
- Мати актуальний план евакуації для підтоплюваних вулиць і кварталів.
- Стежити за офіційними гідрологічними бюлетенями та попередженнями ДСНС.
- Не будувати й не складувати матеріали у заплавних зонах.
Моніторинг без пауз: як служба працює в умовах війни
Попри війну, Закарпатський центр з гідрометеорології не призупиняв роботу жодного дня. Спостерігачі фіксують рівні води на гідропостах цілодобово. Це критично важлива інфраструктура — і її захист не менш важливий, ніж захист мостів чи доріг.
З початку 2026 року служба вже фіксувала піки I та II ступенів небезпеки. Це означає: попереджувальна система працює. Головне — щоб місцеві органи влади й мешканці реагували на ці сигнали своєчасно.
Матеріал підготовлено на основі офіційних даних Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, Закарпатського центру з гідрометеорології та Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС і НАН України.
24 лютого 2026 · Автор: Іван Каменяш