Свалявський районний суд Закарпатської області виніс вирок жителю Сваляви, якого обвинувачували в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації (ст. 336 Кримінального кодексу України).
Обвинувачений, раніше не судимий чоловік, у травні 2023 року пройшов військово-лікарську комісію, був визнаний придатним до служби та отримав повістку з вимогою з’явитися 30 травня до територіального центру комплектування для відправки до Збройних Сил України. Однак він не прибув, пояснюючи це сімейними обставинами: на той момент у нього було двоє малолітніх дітей, вагітна дружина третьою дитиною, а також важкий психологічний стан дружини через самогубство її матері. Чоловік наголошував, що є єдиним годувальником сім’ї.
Суд визнав його винним у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 336 КК України та призначив покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, відсутність обтяжуючих обставин та те, що на момент розгляду справи (грудень 2025 року) він вже має трьох малолітніх дітей, суд застосував ст. 75 КК України і звільнив від реального відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.
Обвинуваченому також покладено обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи.
Суд відзначив, що наразі чоловік має законну відстрочку від призову як багатодітний батько (п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” – троє і більше дітей віком до 18 років). Однак ця відстрочка не скасовує відповідальності за ухилення, вчинене у 2023 році, коли підстав для неї ще не було.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів.
Така практика є типовою для справ за ст. 336 КК України: суди часто призначають мінімальне покарання з умовним терміном, особливо якщо обвинувачений має позитивні характеристики та сімейні обставини. Водночас у 2025 році спостерігається тенденція до суворіших вироків у подібних справах, хоча умовне засудження все ще застосовується.