Під нашими ногами — буквально під вулицями Мукачева, Берегова, Ужгорода — ховається щось, про що більшість закарпатців навіть не здогадується. На глибині 8 кілометрів геологічна аномалія Закарпаття формувалася мільйони років і досі визначає все: від термальних джерел до ризику землетрусів.
Це не езотерика і не теорія змови. Це задокументована геофізична реальність, яку вивчають українські та міжнародні науковці вже не одне десятиліття.
Закарпатський прогин: чому тут інакше, ніж скрізь
Закарпаття займає унікальну геологічну позицію — межу між Карпатським гірським поясом і Паннонським басейном. Ця зона зіткнення літосферних плит породила явище, яке геологи називають Закарпатським внутрішнім прогином.
Головна відмінність регіону від решти України — товщина земної кори. Під Закарпаттям вона становить лише 25–30 кілометрів, тоді як під Карпатами сягає 40–45 км, а під Східноєвропейською платформою — і всі 50 км. Саме через цю «тонкість» мантійне тепло підходить до поверхні значно ближче, ніж будь-де в Україні.
За даними Інституту геофізики НАН України, геотермічний градієнт у Закарпатті становить 40–60 °C на кілометр глибини — вдвічі вище від середнього по країні.
Термальні джерела: видима частина підземного айсберга
Те, що ми бачимо на поверхні як термальні курорти — Берегове, Косино, Велятино — це лише зовнішній прояв глибинних процесів. На глибинах від 3 до 10 кілометрів геофізики фіксують зони з аномально високими температурами.
Вчені припускають наявність так званих реліктових магматичних тіл — застиглих або напівзастиглих осередків, що залишилися від активного вулканізму епохи міоцену (приблизно 5–23 мільйони років тому). Вулканічні Вигорлат-Гутинський хребет і гора Маковиця — видимі свідки тієї доби.
«Закарпаття є класичним прикладом рифтової зони з атипово тонкою корою. Термальна активність тут має виразний зв’язок із глибинними магматичними структурами мезозойського і кайнозойського віку», — зазначає кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник Інституту геофізики НАН України Олег Харченко у методичному огляді закарпатської геодинаміки (2021).
Нафта і газ: що шукають на 5–8 кілометрах
Ресурсний потенціал Закарпатського прогину давно привертає увагу геологів-розвідників. На глибинах від 5 до 8 кілометрів проводяться пошукові роботи на вуглеводні.
Серед відомих об’єктів досліджень:
- Тисагальське родовище — перспективна ділянка поблизу річки Тиса, де зафіксовано аномалії опору порід, характерні для газових пасток
- Пошукові свердловини поблизу Чопа — геофізичні роботи тут тривали ще з радянських часів
- Ділянки Берегівського підрайону — де потужність осадового чохла сягає 6–7 км
У геофізичних звітах «аномалія» — це технічний термін. Він означає ділянку з нетиповим електричним опором або густиною порід, що може вказувати на скупчення газу або нафти. Жодної містики — лише фізика гірських порід.
Державне підприємство «Закарпатнафтогазрозвідка» протягом останніх років проводило сейсморозвідувальні роботи 2D/3D у прогині, хоча повні результати залишаються у відомчому доступі.
Сейсмічна зона: коли земля нагадує про себе
Закарпаття входить до переліку сейсмічно небезпечних регіонів України. Згідно з картою сейсмічного районування, більша частина регіону належить до зони з інтенсивністю можливих поштовхів 7–8 балів за шкалою MSK-64.
На глибинах до 10–15 кілометрів постійно реєструються мікроземлетруси — поштовхи магнітудою від 1,5 до 3,5, які люди зазвичай не відчувають. Відчутні землетруси трапляються рідше, але трапляються.
Причина — складна система тектонічних розломів:
- Головний Карпатський насув — зона зіткнення мікроплит
- Закарпатська система розломів — серія субпаралельних тріщин у корі
- Паннонський блок — рухома платформа, що й досі повільно змінює положення
За даними Карпатської мережі сейсмічних станцій, лише у 2023–2024 роках у Закарпатській області зафіксовано понад 200 сейсмічних подій різної інтенсивності.
Чому це важливо знати звичайному закарпатцю
Глибинна геологія — не абстракція для вчених. Вона напряму впливає на повсякденне життя регіону.
Практичні наслідки геологічної специфіки Закарпаття:
- Термальні курорти регіону мають реальну бальнеологічну цінність саме через глибинне прогрівання вод
- При будівництві великих споруд, мостів, тунелів обов’язкове врахування сейсмічного ризику
- Перспективи геотермальної енергетики — Закарпаття теоретично здатне отримувати тепло з глибинних свердловин без спалювання газу
- Видобуток корисних копалин вимагає детальної геологічної розвідки саме через нетипову структуру кори
Що далі: чи досліджуватимуть закарпатські глибини
Наукові дослідження закарпатських глибин тривають, хоча і без масштабних держбюджетних програм. Частину роботи виконують міжнародні проєкти — зокрема, в межах співпраці з геологічними службами Угорщини та Словаччини, які мають спільний інтерес до Паннонського басейну.
Геотермальна енергетика — найперспективніший практичний напрям. За оцінками фахівців, закарпатський геотермальний потенціал може використовуватися для опалення населених пунктів, що особливо актуально в умовах енергетичної нестабільності.
Стародавній вулканізм, тонка кора, термальна активність, газові аномалії і сейсмічна напруга — все це не окремі явища, а частини одного геологічного «портрета» регіону. Закарпаття стоїть на живій землі. І це треба розуміти — не щоб боятися, а щоб правильно будувати, розвивати і берегти.
Іван Каменяш