У професійному світі, особливо в такій сфері як адвокатура, публічна атака часто має глибші корені, ніж здається на перший погляд. Не так давно у медіапросторі з’явилася чергова хвиля критики на адресу Олексія Фазекоша — знаного адвоката, багаторічного голову Ради адвокатів Закарпатської області, громадського діяча, волонтера та принципового борця з корупцією. Та чи є ці напади справді обґрунтованими?
Від друзів до “опонентів”
Історія почалася давно. Колись у Фазекоша було двоє близьких соратників — Хабибулін та Сікора. Однак, як часто буває, замість партнерства вони бачили у ньому лише “соціальний ліфт” та джерело власного збагачення. Коли їхні очікування не справдились, дружба миттєво трансформувалася у ворожнечу.
Нині ці особи — автори інформаційних атак не лише на Фазекоша, а й на всю Національну асоціацію адвокатів України (НААУ). Їхні матеріали позбавлені фактів і наповнені емоційними ярликами, що свідчить про маніпулятивну природу публікацій.
Сікора: від хвали до ненависті
Олександр Сікора — нинішній шеф-редактор інтернет-видання Фенікс Слово — свого часу працював з Фазекошем. Отримував зарплату, відсотки за клієнтів і… хвалив його на камеру:
“Олексій Андрійович — не просто адвокат. Це аналітик, політик, який логічно та чітко аргументує свої позиції. Він викликає симпатію, і саме тому — виграє суди.”
Та щойно Сікора втратив доступ до ресурсів, риторика змінилася. Тепер на його сайті виходять публікації з відверто маніпулятивним змістом. Наприклад, у порівняльному “аналізі” Фазекоша з Ларисою Криворучко — особою, яка не є адвокатом у Закарпатті та не має авторитету в регіоні — важко знайти об’єктивність. До речі, Криворучко сама заявила у Facebook про свої амбіції стати головою Ради адвокатів Закарпаття, чим і пояснюється її заангажованість.
Але факти говорять самі за себе: на всіх конференціях адвокатів Закарпаття Фазекоша обирали одноголосно, що свідчить про його реальний авторитет серед колег.
Хабибулін: жертва власних рішень
Інший опонент — Олександр Хабибулін. Колишній друг, який завдяки спільній роботі з Фазекошем став Головою Комітету з інформаційної політики НААУ. Проте після втрати адвокатського свідоцтва (через причини, не пов’язані з Фазекошем), Хабибулін вирішив шукати винних… і знайшов їх у тому, хто був поруч.
Типова психологія “жертви”: уникати відповідальності, звинувачувати інших, не працюючи над собою. Разом із Сікорою вони нині утворюють медіа-дует, що регулярно продукує нападки на колишнього союзника.
Інформаційні атаки без доказів
Остання публікація на “Фенікс Слово” — яскравий приклад маніпуляції. Автори вдаються до голослівних звинувачень, як-от “шахрайство”, не надаючи жодного доказу — ні судових рішень, ні скарг. Ще гірше — викривлення суті адвокатської діяльності: захист клієнта, навіть сумнівного, подається як компромат. Але кожен має право на захист, і це не право, а обов’язок адвоката.
Такі інсинуації — це не просто удар по Фазекошу. Це удар по самій суті адвокатури, по праву кожного громадянина на правовий захист.
Чому б’ють саме по Фазекошу?
Відповідь проста: успішні та принципові люди завжди дратують слабких і невдах. Фазекош — це адвокат з іменем, який роками очолює адвокатську спільноту Закарпаття. Його бездоганна репутація, активна громадянська позиція, волонтерство на підтримку ЗСУ та переселенців, а також послідовна боротьба з корупцією роблять його мішенню для тих, хто звик діяти з тіні.
Але сьогодні як ніколи важливо розрізняти конструктивну критику і сплановані інформаційні кампанії, за якими стоїть образа, заздрість і бажання реваншу.
Олексій Фазекош не просто адвокат. Це лідер, навколо якого згуртувалися сотні фахівців. І якщо в нього й є “гріх” — то це принциповість і чесність. А в наш час — це рідкість, за яку часто доводиться платити.
Іван Каменяш.