Українська делегація завершила роботу на черговій Парламентській асамблеї країн НАТО, де провела низку зустрічей з ключовими союзниками. Народний депутат України від Закарпаття Андрій Жупани поділився ключовими спостереженнями, які свідчать про зміну акцентів у міжнародній підтримці. Головні тренди, що домінували в кулуарах, — відсутність розмов про мир та захоплення українськими дронами. Це підтверджує, що союзники знову зосереджуються на реальній воєнній допомозі, а не на дипломатичних ініціативах.
Союзники відмовляються від “мирних” ілюзій: НАТО обговорює лише зброю
На думку нардепа Жупани, поточна Асамблея НАТО разюче відрізняється від двох попередніх, що відбулися рік та півроку тому. Тоді лунали дискусії про можливі шляхи до миру, тоді як зараз тема мирних переговорів повністю зникла з порядку денного.
“Ніхто не говорить про мир. Це сильна відмінність від двох попередніх асамблей,” — зауважив депутат.
Схоже, що надії на швидке дипломатичне врегулювання “розбилися об жорстоку реальність”. Ця зміна настроїв є позитивним сигналом для України, оскільки союзники знову першочергово думають, як і чим можуть допомогти, а не як форсувати переговори. Це свідчить про консолідацію позиції Альянсу на користь продовження військової підтримки Києва до досягнення перемоги.
Українські дрони переписують правила війни: захоплення світу
Другим домінантним трендом на Асамблеї стала тема українських безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Делегації країн-членів НАТО висловлюють захоплення українськими розробками та тактикою їх застосування.
Обговорювалися БПЛА, які:
- вражають російські нафтопереробні заводи (НПЗ);
- використовуються для атак на стратегічну авіацію РФ;
- діють як дрони-перехоплювачі, успішно збиваючи ворожі “шахеди”.
Світ визнає, що українці навчилися застосовувати дрони з небувалою ефективністю, переписуючи правила ведення сучасних воєн. Це визнання підтверджує, що український досвід у сфері безпілотних технологій стає взірцем для армій країн НАТО.
Коментар експерта:
Народний депутат також поділився особистими враженнями від перебування у Словенії, де проходила Асамблея, відзначивши культурну та історичну близькість. “Все-таки, не даремно білі хорвати жили не тільки в Хорватії, а й у Словенії та на Закарпатті,” — прокоментував Андрій Жупани, наголошуючи на спільних коренях. Словенський приклад вказує, що Україна таки явно ближче до Європи, ніж багато хто може подумати.
Не забудьте підписатися на наш телеграм канал, щоб бути оперативним:https://web.telegram.org/k/#@transcarpathiannevs