В іранських дронах-камікадзе “Шахід-136” або “Герань-2” заявлена дальність польоту до 2500 кілометрів, що дає змогу їх запускати з окупованого Криму. Крім дальності польоту проблемою для ПВО є його низька траєкторія над землею. Фактично дрони можуть летіти на висоті 60 метрів з швидкістю до 180 кілометрів в годину. Така ціль представляє проблему для ПВО радари його просто не бачать, а у випадку виявлення часу на запуски ракет вже немає. Дрон можна побачити та збити візуально за допомогою звичайний зброї автомата або навіть рушниці, але в останній час росіяни запускають їх вночі, що робить їх «невидимками».
Цікаво, що схожу проблему з дронами мають і росіяни, які теж не можуть збити українські низько літаючі цілі,пригадуєте, що український дрон дістався навіть до куполу Кремля. Ще в радянські часи був випадок коли німецький спортсмен-пілот, який 28 травня 1987 року у віці 18 років здійснив переліт з Гамбурга через Гельсінкі в Москву і приземлився на Красній площі, обійшовши всі три системи протиповітряної оборони,а «проскочив» він тому, що летів на дуже низькій висоті.
Головною проблемою для дронів є системи РЕБ, що глушать ефір і оператор не може бачити та управляти ним, але вчені придумали нові системи, коли літальний апарат сам може шукати ціль тут вже може бути задіяний штучний інтелект.
Факт той, що сучасні війни радикально змінилися і ігнорувати повітряні тривоги навіть в Закарпатті не варто!