Днями в Мінекології України відбувся круглий стіл, на якому обговорювали перспективи розвитку Свидовецького масиву, що на Закарпатті.
Говорили нібито про природу, про Карпати, про дерева і озера, ведмедів і тритонів… Але відчуття, що насправді таки говорили про гроші, – чомусь не покидало. Про різні гроші, – про гроші закордонних глобальних гравців на ринку гірськолижного відпочинку, частинку яких вони можуть втратити з розвитком українських курортів, про гроші грантових організацій, які вже другий рік поспіль освоюють європейські та українські «захисники природи Свидовця», про гроші мешканців Закарпаття, зокрема Рахівщини і Тячівщини, яких вони наразі не мають, але які можуть забезпечити їм гідне життя в майбутньому, про гроші майбутніх інвесторів курорту «Свидовець», якими вони можливо будуть готові ризикнути, інвестувавши в курорт в Україні в часи глобальної нестабільності…
Присутні зібралися «з приводу», – щоб обговорити звіт Фонду Бруно Мансера щодо ймовірного будівництва гірськолижного курорту «Свидовець». Озвучив його представник Швейцарії, – країни відомої своїми гірськолижними курортами, виконавчий директор фонду, доктор Лукас Штрауман.
Висп – гірськолижний курорт у Швейцарії
До слова, якщо в Європі на сьогодні налічується близько 4 тисяч гірськолижних курортів, на яких є майже 40 тисяч кілометрів трас, що обслуговуються 16-ма тисячами витягів, то в Україні є лише кілька десятків курортів, менше 200 кілометрів трас і лише близько 100 витягів, більшість з яких або не використовуються, або морально застарілі… Отже, українська індустрія гірськолижного спорту займає лише якихось пів відсотка від європейської!
Наведемо лише декілька прикладів із діяльності гірськолижних курортів країн Європи.
В рідній доповідачу, пану Лукасу Штрауману, Швейцарії, («так співпало»?) є 336 гірськолижних курортів та 7107 кілометрів трас, які обслуговують 1827 витягів.
У Франції на вас чекають 10165 кілометрів трас, які обслуговуються 3180-ма гірськолижними витягами. Всього у Франції 253 гірськолижних курорти.
В Італії 293 гірськолижні курорти. Це 5 901 кілометр трас, які обслуговують 1822 витяги.
Австрія пропонує до ваших послуг 7206 кілометрів трас, які обслуговують 2542 витяги. Всього в Австрії налічують 439 гірськолижних курортів.
Навіть у відносно рівнинній Німеччині – 712 гірськолижних курортів та 1384 кілометри трас, які обслуговують 1392 витяги.
Гштаад-Сааненланд – ще один із сотень гірськолижних курортів Швейцарії
Але чомусь наші європейські партнери перейнялися не своїми країнами, а Україною.
Зауважимо, що під час круглого столу науковець, лісівник Роман Олійник відзначив таке:
«Відомий усім факт, що Україна, займаючи лише 6% території Європи має 30% її біорозмаїття і близько 80-90% щезаючих видів рослин. Тому тут швидше європейцям слід брати приклад і зайнятися захистом природи своїх країн».
Бо у звіті Фонду йшлося про унікальну природу Свидовецького масиву та нібито спроби «знищити» цей куточок Карпат. Після кількох слів власне про природу доповідач перейшов чомусь і до української політики. Згадав новообраного президента, міфічних інвесторів гірськолижного курорту «Свидовець», хоча їх ще, як кажуть,«в природі не існує», оскільки замовниками «Детального планування території» є органи державної влади Закарпаття, зокрема Тячівська та Рахівська РДА. Та й жодних тендерів чи аукціонів на реалізацію проекту (який зможе кардинально змінити життя цілого, на сьогодні депресивного, регіону) проведено ще не було. То ж й інвесторів наразі немає, їх ще треба шукати. І автор доповіді від Фонду Бруно Мансера прекрасно про це знає! Чому каже неправду? Адже, як кажуть, маленька брехня породжує велику недовіру…
Цікаво, що вже рік провідні науковці, екологи предметно і скурпульозно вивчають проект «Свидовець», результатом якого повинен стати грунтовний науковий документ під назвою «Оцінка впливу на довкілля».
Такий документ і дасть незаангажовану та об’єктивну оцінку проекту. Саме він і дозволить вести професійну та неемоційну дискусію.
Чому ж так поспішають «захисники природи» з Європи? Можна лише здогадуватися, чому їм так завзято допомагають українці, мешканці офіційно найбіднішої країни Європи, заблокувати проект, який поверне життя в гірські села, де, як кажуть, гуцулів скоро не залишиться? Хтось із них, безперечно, щиро «тягне» за охорону первинної природи навіть ціною надії на гідне життя горян, а хтось (припустимо) відробляє гранти природоохоронних європейських організацій, які, не виключено, щедро наповнюються й великими гравцями гірськолижного ринку.
«Незрозуміло, чому швейцарці, французи так пристрасно виступають проти будівництва курорту «Свидовець». Адже в цих країнах тисячі кілометрів гірськолижних трас, потужна інфраструктура. І, власне, завдяки цьому вони і розвиваються. Чому українці не можуть із розумним, виваженим підходом використати свої природні багатства? Ми Україну маємо розвивати, і в цьому нам має допомогти наука. Аби інвестор, влада і громада скерували проект у такому руслі, щоб він давав користь у розвитку регіональної економіки і України загалом», – зазначив на круглому столі завідувач кафедри раціонального природокористування Ужгородського національного університету, експерт Степан Поп.
«Замовником «Детального плану території» за межами населених пунктів є Тячівська й Рахівська районні державні адміністрації. Зараз проводимо оцінку впливу на довкілля. Наголошую, що інвестора в проекті немає. Проект існує лише на папері, тому закиди про якісь міфічні вирубування лісів, будівництво якихось об’єктів на гірському масиві – це виключно неправдива інформація», – підкреслює представниця Закарпатської ОДА Ярославна Іванова.
Якщо проект все-таки розпочне свою роботу, то впроваджувати його планують упродовж 12 років. За ввесь цей час під витяги, спуски й житлові зони планують одноразово вирубати загалом лише 430 га лісу, який пізніше буде відновленим, тоді як зараз щороку місцеві лісові господарства суцільно вирубують близько 400 гектарів на цій території.
У цьому контексті відразу ж пригадується хронічна вимога Європи зняти мораторій на вивіз лісу-кругляка до Європи. Тобто вивезення 2 мільйонів тонн ділової деревини під виглядом «дров» із України в Європу не турбують «природоохоронців», суцільні вирубки на тисячах і десятках тисяч гектарів прийнятні. А от курорт Свидовець, який займає по території якусь тисячну долю процента від суцільних вирубок, спонукає кричати «ґвалт»?
Європейських природоохоронців не турбують суцільні вирубки українських лісів та експорт під виглядом дров 2-х мільйонів тонн на рік ділової деревини
«Жоден інвестор не зацікавлений вирубати ліс і закатати все в бетон. Скажу навіть більше, забудови унікального Свидовецького масиву не буде. Він не зачіпається взагалі! Не відбудеться знищення пралісів. А «Свидовець» – лише робоча назва проекту. Ми готові врахувати цінність ділянок, які не можна знищувати. І оцінка впливу на довкілля має визначити ці ділянки. До того, поки процедура не завершена, обговорювати немає що», – зазначив експерт з гірського лісівництва Роман Олійник.
За словами науковця Степана Попа, зараз відбувається ситуація, коли під прикриттям боротьби за охорону довкілля фактично руйнують Україну. Адже проект «Свидовець» поряд зі створенням кількох десятків тисяч робочих місць, укріпленням гірських зсувів, берегів річок ставить собі за мету максимальне збереження унікальної природи, будівництво сучасних очисних споруд за альпійською технологією як на території комплексу, так і в сусідніх селах Ясіня, Чорна Тиса. Адже наразі в Рахівському й Тячівському районах усі каналізаційні стоки без очистки опиняються в гірських річках.
«Якщо виявимо червонокнижні гарячі точки рослини, будемо вимагати від забудовника відмовитися від певних лижних трас. Льодовикові озера, про які дуже багато говорять, будуть збережені й не піддаватимуться жодному впливу. Завдання науковців – максимально пом’якшити вплив запланованої людської діяльності. Свидовецькі хребти не будуть зачеплені. Зберігаються чагарнички, суниці, чорниці, гриби, тут не відстрілюватимуть тварин, влітку можна буде пасти корів і овець», – веде мову Степан Поп.
Також науковець звертає увагу на те, що такий гірськолижний комплекс сприятиме відродженню полонинського господарства в регіоні, яке зараз занепало і знаходиться в критичному стані на грані зникнення. Як наслідок, цей факт теж буде неабияким поштовхом до розвитку місцевих громад.
Світ давно зрозумів, що лише економіка, яка дає високу додану вартість, спроможна забезпечити гідне життя громадянам. Гірськолижні курорти – це сучасна індустрія, яка кардинально покращує життя як цілих країн, так і окремих громад.
Проект курорту «Свидовець» передбачає перебування на курорті щодня понад 22 тисячі туристів. Як показує досвід українського «Буковелю», половина туристів на таких курортах – це туристи з-за кордону, а саме з Європи. Прості підрахунки демонструють, що навіть якщо кожен турист залишить 50-100 євро в день, то загалом за сезон лише туристи з-за кордону залишать в Україні, в Закарпатті щонайменше шість мільярдів гривень! І це не лише надходження курорту та зарплати 5 тисячам працівників курорту, це і прибутки підприємців цілого регіону – готелів, зелених садиб, ресторанів, закладів сфери обслуговування, ресторанів, перевізників, пунктів оренди спорядження, гідів, постачальників… Це й сотні мільйонів чи й мільярдів гривень надходжень до бюджетів та державних соціальних фондів.
І це все може відбутися, а може залишиться лише проектом. І будуть горяни й далі шукати кращої долі на заробітках за кордоном, або, як рекомендують деякі активісти (не жартуючи!), заробляти на життя сезонним збором грибів і ягід… А ще займатись звичними незаконним рубками та крадіжками лісу.
Свого часу колись найбідніші гірські європейські села та містечка за рахунок інвестицій у гірськолижні курорти, стали територіями найвищої заможності їх мешканців. Так сталося і в Україні, в колись чи не найдепресивнішому карпатському селі Поляниця.
Приклад успіху «Буковелю» (до слова, проект якого розробляли провідні екологи та проектанти багатьох Олімпійських містечок та світових курортів – канадська компанія «Екозайн»), який кардинально змінив життя людей цілого регіону Яремчанщини, не лише народжує мрії мешканців інших регіонів Українських Карпат на повторення успіху та на гідне життя, а й викликає тривогу провідних європейських гравців на ринку гірськолижного відпочинку.
За прикладом ТК «Буковель» влада в Закарпатті вирішила й на території своєї області створити подібну територію успіху для людей.
Натомість юристка ГО «Екоправо» Софія Шуляк у своєму виступі на круглому столі, навіть не ховаючись, заявила, що їх організація має своїм завданням захист природи і підкреслила, що вони «не захищають людей, бо люди зазвичай шкодять природі».
Тобто навіть примат загальнолюдських цінностей дехто ставить під сумнів.
Чорна Тиса – депресивне село. Без доріг, без роботи, без надії…
А тим часом до Кабінету Міністрів звертаються й місцеві громади, де запланована реалізація проекту «Свидовець»:
«Ми, територіальні громади села Чорна Тиса та смт. Ясіня, в особі селищних голів, депутатів селищних рад VII скликання та членів виконавчого комітету, обурені ситуацією, що штучно роздмухується довкола проекту туристичної локації під робочою назвою «Свидовець», який територіально входить до наших селищних рад. Через ЗМІ виливається незліченна кількість негативної інформації щодо масштабів загрози та непоправної шкоди довкіллю й населенню, які начебто можуть виникнути в разі реалізації цього проекту.
Як правило, ініціаторами таких виступів є члени різних громадських організацій, псевдоекологів, котрі, зазвичай, відстоюють інтереси місцевих олігархічних кланів та місцевих «пилорамщиків»…
Складається враження, що на території нашого регіону вже давно все вирішують екологічні організації з країн із розвинутою економікою або їх вітчизняні представники, які через фінансову мотивацію безробітних активістів та представників громадських організацій, під приводом збереження довкілля роблять усе, щоб наша економіка та держава рухалися в бік звичайного сировинного придатку Європи.
Нам також незрозумілі поспішні потуги (на випередження) різноманітних науково-громадських установ, які так відчайдушно почали готувати подання на створення нових природо-заповідних об’єктів, коли на горизонті з’явилася перспектива розвитку краю. Одна перед одною наукові організації подають звернення до Кабінету Міністрів, Міністерства екології та природних ресурсів, в яких порушують питання, яких ніхто не торкався з часів проголошення незалежності.
…При такій тенденції наше місцеве населення не матиме, де худобу випасати й вести традиційні форми господарювання. Заповідайте, будь ласка, територію довкола власних наукових установ, бундестагів, звідки ініціюєте та надсилаєте листи «стурбованої» європейської громадськості».
Отже, боротьба за гідне майбутнє українців триває.
Мусимо зрозуміти, що в глобальному світі бал править глобальна конкуренція за ринки. Під різними обгортками, різними інструментами, під різними гаслами.
І про що б нам не говорили, а мова в більшості випадків все-таки йде про гроші…))