Війна змусила мільйони людей шукати притулку за кордоном, проте юридичні та політичні реалії в Європі починають стрімко змінюватися. Сьогодні питання подальшого перебування наших громадян за кордоном набуває особливої гостроти, оскільки у Празі активізувалися дискусії щодо обмеження прав для певних категорій біженців. Зокрема, радикальні політичні сили прагнуть переглянути умови перебування для військовозобов’язаних громадян, що викликає серйозне занепокоєння серед української громади в ЄС.
Ініціатива SPD: під прицілом чоловіки призовного віку
Лідер чеської ультраправої партії SPD (Свобода та пряма демократія) Томіо Окамура виступив із гучною заявою, яка збурила інформаційний простір. Політик оголосив, що Прага наразі веде переговори з Європейським Союзом щодо скасування статусу притулку для конкретної категорії осіб. Насамперед ідеться про позбавлення прав на перебування чоловіків, які підпадають під мобілізацію в Україні.
За словами Окамури, Чеська Республіка не має юридичного права самостійно та в односторонньому порядку анулювати цей статус. Оскільки механізм Тимчасового захисту (Temporary Protection Directive) ухвалювався та регулюється на загальноєвропейському рівні, будь-які зміни вимагають консенсусу в Брюсселі. Наразі ці переговори, як зазначають у кулуарах чеського парламенту, просуваються з великими труднощами та зустрічають супротив з боку правозахисних інституцій ЄС.
Водночас риторика лідера SPD не обмежується лише військовозобов’язаними. Окамура відкрито закликає до якнайшвидшого припинення дії директиви для абсолютно всіх українських громадян, які перебувають у країні. Політик аргументує свою позицію тим, що кількість мігрантів у республіці є «надмірною», а також апелює до фактів короткострокових поїздок біженців на батьківщину.
Цитата профільного спеціаліста: «Юридичний механізм тимчасового захисту є колективним інструментом гуманітарного права ЄС. Окремо взята країна-член не може вибірково позбавляти цього статусу осіб за ознакою статі чи віку, оскільки це прямо порушуватиме Хартію основних прав ЄС та принцип недискримінації. Будь-які спроби Праги впровадити такі обмеження в односторонньому порядку призведуть до судових позовів у Європейському суді з прав людини», — коментує ситуацію експерт із міжнародного міграційного права Ярослав Заєць.
Новий закон про іноземців: чого чекати українській громаді
Окрім політичних заяв, правопопулісти готують реальні законодавчі інструменти для посилення міграційного контролю. Парламентська фракція SPD наразі завершує роботу над проєктом нової версії закону про іноземців. Цей документ покликаний суттєво ускладнити правила перебування та легалізації в країні.
Аналіз пропонованих змін вказує на те, що нововведення торкнуться кількох ключових аспектів:
- Суворіший контроль за доходами та офіційним працевлаштуванням іноземців.
- Обмеження доступу до системи державної соціальної допомоги (гуманітарних виплат).
- Регулярна верифікація фактичного місця проживання біженців на території Чехії.
- Посилення відповідальності за правопорушення, що може стати підставою для депортації.
Позиція радикального крила чеського парламенту базується на твердженні, що після завершення бойових дій Тимчасовий захист у Чехії має повністю втратити свій сенс. У такому сценарії українцям доведеться обирати один із двох шляхів: негайне повернення на батьківщину або проходження тривалої та складної процедури оформлення стандартних дозволів на проживання (довгострокові візи, ВНЖ) на загальних підставах, які діють для громадян третіх країн.
Офіційна статистика та контекст відносин Праги й Брюсселя
За даними Міністерства внутрішніх справ Чеської Республіки (MVCR), країна прихистила значну кількість утікачів від війни. Станом на поточний рік Чехія посідає одне з перших місць у ЄС за кількістю прийнятих біженців на душу населення.
+-------------------------------------------------------+---------------------+
| Показник міграції (за даними MVCR та Eurostat) | Кількість осіб |
+-------------------------------------------------------+---------------------+
| Загальна кількість українців з тимчасовим захистом | понад 370 000 |
| Частка працездатного населення серед біженців | близько 65% |
| Орієнтовна частка чоловіків призовного віку (18-60) | менше 20% |
+-------------------------------------------------------+---------------------+
У чеському уряді наголошують, що більшість українських громадян інтегрувалися в ринок праці, сплачують податки (daň з приходу) та соціальні внески до бюджету республіки, що частково нівелює витрати держави на їхнє утримання. Проте тиск з боку опозиційних та ультраправих сил змушує уряд шукати баланс між виконанням гуманітарних зобов’язань перед Євросоюзом та внутрішньополітичною стабільністю.
Подальша доля Тимчасового захисту у Чехії залежатиме від консолідованого рішення Європейської Комісії, яка має визначити правові рамки перебування українців у Європі на наступні періоди. Дискусії навколо цього питання лише загострюватимуться в міру наближення дат перегляду загальноєвропейських директив.
Автор: Іван Каменяш
