Коли ви востаннє відчували, як земля буквально тікає з-під ніг або, точніше, з-під коліс вашого авто? Для мешканців віддалених сіл Закарпаття це не метафора, а щоденна реальність, де шлях додому перетворюється на виживання. Нещодавно активісти зафіксували, у якому стані перебувають дороги Загаття, і кадри ці викликають більше запитань до влади та лісокористувачів, аніж дають відповідей про майбутній ремонт.
Важка техніка проти асфальту: хроніка руйнування
Проблема інфраструктури в Іршавській громаді не нова, проте зараз вона досягла критичної межі. Місцеві жителі вирішили не мовчати й оприлюднили відеодокази, які наочно демонструють головну причину бездоріжжя. На кадрах видно, як розбитим полотном ледь пробирається величезний лісовоз, вщент завантажений відбірною деревиною.
Вага такого транспортного засобу разом із вантажем може сягати 40–50 тонн. Жодне сільське покриття, розраховане на легкові автомобілі та легку сільгосптехніку, не здатне витримати такий тиск. У результаті замість асфальту утворюються глибокі колії, які під час дощів заповнюються водою, перетворюючи шлях на суцільне болото.
Чому дороги Загаття стали непридатними для проїзду?
Ситуація має кілька глибинних причин, які роками ігнорувалися:
- Відсутність вагового контролю: На в’їздах до лісових масивів фактично немає пунктів ГВК (габаритно-вагового контролю).
- Тонажність транспорту: Сучасні лісовози значно важчі за ті, що використовувалися 20-30 років тому.
- Логістика лісгоспів: Маршрути вивезення деревини пролягають через центр населених пунктів, де забудова та комунікації не розраховані на такі вібрації.
- Стихійні погодні умови: Гірські потоки під час паводків підмивають основу доріг, а важка техніка “довершує” справу.
Думка експерта: інженерний погляд на проблему
Ми звернулися за коментарем до інженера-дорожника з багаторічним стажем, Олександра Марковича, який спеціалізується на експлуатації доріг у гірських районах.
“Проблема в тому, що основа більшості місцевих доріг у Закарпатті закладалася ще за радянських стандартів. Вона не має достатньої несучої здатності. Коли по такій дорозі проходить перевантажена фура, відбувається деформація не лише верхнього шару, а й самого «пирога» дороги. Відновити таке покриття ямковим ремонтом неможливо — потрібна повна регенерація основи”, — зазначає фахівець.
За статистикою Служби відновлення та розвитку інфраструктури, понад 60% доріг місцевого значення потребують капітального оновлення. Проте в умовах воєнного стану фінансування спрямовується переважно на критичні артерії, що залишає громади сам на сам із лісовозами.
Економічний парадокс Іршавщини
Мешканці Загаття справедливо зауважують: край багатий на ліс, який є державним ресурсом і приносить прибутки. Проте громада від цього отримує лише розбиті узбіччя та пил.
Згідно з офіційними даними, частина рентної плати за користування лісовими ресурсами має йти до місцевих бюджетів. Але чи вистачає цих коштів на відновлення кілометрів автошляхів? Відповідь очевидна. Вартість одного кілометра капітального ремонту дороги третьої чи четвертої категорії стартує від 15–20 мільйонів гривень. Бюджет громади самотужки такий обсяг просто “не потягне”.
Статистика звернень громадян
За останній рік кількість скарг на стан сполучення в Іршавській громаді зросла на 40%. Люди нарікають на:
- Поломки ходової частини приватних авто.
- Затримки у доїзді швидкої допомоги та пожежних машин.
- Відмову перевізників обслуговувати певні маршрути через небезпеку для пасажирів.
Зміст
Шляхи вирішення: чи є світло в кінці тунелю?
Вирішення питання дороги Загаття потребує комплексного підходу, а не просто “засипання ям гравієм”, як це часто практикують для замилювання очей.
По-перше, необхідний жорсткий контроль за лісокористувачами. Соціально відповідальний бізнес має брати участь у співфінансуванні відновлення доріг, якими вони возять продукцію. По-друге, встановлення обмежувальних знаків щодо маси транспортних засобів та реальний нагляд з боку поліції могли б пригальмувати руйнацію.
Зараз активісти готують колективне звернення до Закарпатської ОВА та керівництва ДП “Ліси України”. Головна вимога — розробити альтернативні маршрути для вивезення деревини в обхід житлових секторів або забезпечити цільові субвенції на ремонт пошкоджених ділянок.
Ми продовжуємо стежити за ситуацією в Іршавській громаді. Чи почує влада людей, чи лісовози й надалі залишатимуться “господарями” закарпатських доріг — покаже час.
