Коли у родині переселенців народжується дитина, це завжди подія, сповнена надії. Проте для сотень українських сімей у Брюсселі, Антверпені чи Генті ця радість затьмарена бюрократичним лабіринтом. Офіційний Брюссель переглянув підходи до легалізації найменших українців, і тепер фраза «народився після війни» стала юридичним бар’єром, який розділяє сім’ю на тих, хто має захист, і тих, хто змушений доводити своє право на перебування через загальні міграційні правила.
Юридична колізія: Вимога «до 24 лютого»
Державна секретарка Бельгії з питань притулку та міграції оприлюднила роз’яснення, які кардинально змінюють правила гри для молодих батьків. Згідно з оновленими нормами, які почали діяти після законодавчих коректив у серпні 2025 року, діти, народжені після початку повномасштабного вторгнення, більше не отримують статус тимчасового захисту автоматично.
Логіка міграційної служби Бельгії непохитна: програма тимчасового захисту (Directive 2001/55/EC) створювалася для осіб, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року і були змушені тікати від війни. Оскільки немовлята, що з’явилися на світ у 2023–2026 роках, фізично не могли перебувати на території України на момент початку агресії, вони не відповідають базовому критерію Директиви.
Це створює парадоксальну ситуацію: батьки мають картку «А» (тимчасовий захист), а їхня дитина — ні. Замість спрощеної процедури, родини потрапляють під дію загального закону про іноземців, що передбачає процедуру возз’єднання сім’ї.
Два сценарії легалізації: Місце народження має значення
Бельгійська влада розділяє процедуру оформлення документів на два основні треки, залежно від того, де саме дитина побачила світ.
1. Дитина народилася безпосередньо в Бельгії
Для таких немовлят шлях до отримання документів дещо коротший. Муніципалітети (комуни) мають право видавати дозвіл на проживання автоматично, без необхідності ініціювати складну процедуру возз’єднання.
Для успішної реєстрації необхідно дотриматися трьох умов:
- Хоча б один із батьків повинен мати чинний статус тимчасового захисту.
- Батьківство має бути офіційно встановлене та визнане обома сторонами.
- Наявність свідоцтва про народження бельгійського зразка.
2. Дитина народилася за межами Бельгії (в Україні або третіх країнах)
Якщо матір виїжджала народжувати в Україну або дитина народилася в іншій країні ЄС, а потім прибула до Бельгії, ситуація ускладнюється. У цьому випадку застосовується стандартна процедура возз’єднання сім’ї (Family Reunification).
Пакет вимог для подання заяви до муніципалітету включає:
- Підтвердження житла: Договір оренди або документ про право власності, що відповідає санітарним нормам.
- Медичне страхування: Реєстрація дитини в системі взаємного страхування (mutuelle).
- Фінансові ресурси: Батьки мають довести здатність утримувати дитину.
Важливий нюанс: Якщо до Бельгії переїжджає лише дитина (наприклад, до матері, яка вже там перебуває), вимоги щодо фінансового доходу можуть бути пом’якшені або скасовані. Проте на практиці кожен випадок розглядається індивідуально.
Пастки бюрократії: Реальні проблеми українців
Попри наявність чітких інструкцій, українські громадяни стикаються з серйозними труднощами на місцях. Основна претензія до бельгійської системи — тривалість очікування.
«Ми подали документи на сина одразу після народження, але розгляд триває місяцями. Весь цей час дитина фактично перебуває в “сірій зоні”. Без офіційного номера ідентифікації ми не можемо отримати повноцінне медичне страхування, що критично для немовляти, якому потрібні планові щеплення та огляди», — ділиться досвідом Марія, українка, що мешкає в Левені.
Окрім медичного аспекту, гостро стоїть питання доходів. Вимога демонструвати стабільний заробіток (який має бути не меншим за певний мінімальний рівень, встановлений у Бельгії) стає непереборною стіною для мам-одиначок або родин, де працює лише один із батьків на низькооплачуваній роботі.
Позиція юристів та правозахисників
Експерти з міграційного права зазначають, що Бельгія — одна з небагатьох країн ЄС, яка так прискіпливо трактує часові рамки проживання в Україні. Наприклад, у сусідніх країнах статус дитини часто автоматично підв’язується до статусу батьків без додаткових фінансових перевірок.
«Правовий статус дитини не повинен залежати від формальних дат, якщо це загрожує єдності родини або доступу до базової медицини», — коментує ситуацію правовий консультант мережі підтримки мігрантів. — «Ми рекомендуємо батькам звертатися до соціальних служб (CPAS) ще на етапі вагітності, щоб підготувати грунт для реєстрації та отримати консультацію щодо страхування».
Покрокова інструкція: Що робити батькам сьогодні?
Щоб мінімізувати ризики відмови або затягування процесу, редакція підготувала короткий чек-лист для українських родин у Бельгії:
- Отримайте бельгійське свідоцтво про народження. Навіть якщо ви плануєте робити український закордонний паспорт, місцевий документ є первинним для комуни.
- Подайте запит на Annex 15. Це тимчасовий документ, який підтверджує, що ви перебуваєте в процесі очікування рішення. Він може допомогти при зверненні до лікарів.
- Зверніться до Mutuelle. Намагайтеся вписати дитину у свій страховий поліс на підставі свідоцтва про народження ще до отримання остаточної картки на проживання.
- Зберігайте докази витрат. Якщо ви змушені платити за медицину самостійно через відсутність статусу дитини, зберігайте всі чеки для подальшого відшкодування через соціальні служби.
Ситуація з дітьми українців у Бельгії залишається динамічною. Оскільки Директива про тимчасовий захист на рівні ЄС діє до березня 2026 року, існують сподівання на запровадження єдиного механізму для «воєнних немовлят», але поки що батькам варто розраховувати на власну юридичну обізнаність та терпіння.