Сімейна лікарка на Закарпатті опинилася на лаві підсудних через масштабну схему фальсифікації медичних декларацій, яка дозволяла роками отримувати незаконні виплати від держави. Поки тисячі українців шукають кваліфікованої допомоги, у Великій Доброні, за версією слідства, медична допомога надавалася «тіням» — людям, які давно виїхали за кордон і навіть не здогадувалися, що за їхнє «лікування» НСЗУ справно перераховує кошти.
Мертві душі цифрової ери: суть ужгородського процесу
Ужгородський міськрайонний суд розпочав розгляд справи, яка може стати прецедентною для регіональної медицини. Обвинувачена — працівниця Комунального некомерційного підприємства «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини» (КНП АЗПСМ) села Велика Добронь.
За матеріалами кримінального провадження, лікарка (у судових реєстрах фігурує як ОСОБА_4) перетворила Електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ) на інструмент для власного збагачення. Схема базувалася на внесенні завідомо неправдивих відомостей про пацієнтів, з якими нібито було укладено декларації.
Як працював «бізнес» на деклараціях
Механізм фальсифікації був цинічним і водночас технічно продуманим. Для реєстрації нового пацієнта в системі необхідні паспортні дані, ідентифікаційний код та номер телефону для підтвердження через SMS-код.
- Лікарка отримувала копії документів від «невстановлених третіх осіб».
- Вона вводила дані в систему без фізичної присутності людей.
- Звідки бралися чотиризначні коди підтвердження, які надходять на телефони пацієнтів — наразі з’ясовує слідство.
Головним «проколом» схеми стало ігнорування реальності: на момент нібито підписання документів більшість «клієнтів» офіційно перетнули державний кордон України та перебували в країнах ЄС. Прикордонна служба підтвердила, що ці люди не могли фізично перебувати в кабінеті лікаря у Великій Доброні.
Хронологія порушень: від 2021 до 2023 року
Слідчі органи задокументували, що правопорушення не були поодиноким випадком, а мали системний характер. Можна виділити два основні піки активності обвинуваченої:
- Січень 2021 року: Перша масштабна хвиля реєстрації «віртуальних» пацієнтів, коли в систему було внесено десятки нових прізвищ.
- Осінь 2023 року: Повторний сплеск фальсифікацій. Зокрема, у вересні та жовтні лікарка продовжувала додавати в базу осіб, які фактично не проживають у регіоні.
Мета була прагматичною — гроші. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) працює за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Чим більше декларацій у лікаря, тим вищий капітаційний тариф і, відповідно, солідніші надбавки до заробітної плати. У цьому випадку бюджетні кошти витрачалися на оплату послуг, які ніколи не надавалися.
Експертний погляд: чому це небезпечно для системи
Юристи та фахівці з медичного права наголошують, що подібні махінації підривають довіру до медичної реформи в цілому.
«Кожна фіктивна декларація — це пряма крадіжка з кишені платників податків. Коли кошти вимиваються на “примар”, їх не вистачає на реальні ліки, сучасне обладнання чи гідні зарплати чесним медикам. Це не просто службове підроблення, це удар по національній безпеці в умовах обмеженого бюджету», — зазначає експерт з питань медичного законодавства Андрій Мельник.
Що загрожує медику: правовий аспект
Наразі лікарці інкримінують порушення за трьома статтями Кримінального кодексу України. Це свідчить про серйозність намірів прокуратури довести справу до реального вироку:
- Ст. 182 ККУ (Порушення недоторканності приватного життя): Незаконне збирання та використання персональних даних людей без їхньої згоди.
- Ст. 190 ККУ (Шахрайство): Заволодіння державними коштами шляхом обману.
- Ст. 362 ККУ (Несанкціоновані дії з інформацією): Внесення неправдивих даних в автоматизовані системи (ЕСОЗ), доступ до яких лікарка мала за посадою.
Якщо провину буде доведено, жінці загрожує не лише великий штраф, а й позбавлення волі, а також заборона займатися медичною практикою на певний термін.
Питання без відповідей
Ця справа на Закарпатті відкриває «скриньку Пандори». Виникають логічні запитання до контролюючих органів:
- Як система ЕСОЗ дозволяє реєструвати пацієнтів, які роками не перебувають в Україні?
- Чи налагоджена взаємодія між базами даних НСЗУ та Державною прикордонною службою?
- Хто ці «треті особи», які зливали персональні дані селян медику?
Наразі судові засідання в Ужгороді тривають. Ми продовжуємо стежити за розвитком подій, адже цей випадок може стати лише вершиною айсберга у виявленні «примарних» декларацій по всій країні.
Автор: Іван Каменяш