У понеділок, 23 березня, Виноградівська громада востаннє зустріне свого земляка, адже на Закарпаття повертається загиблий воїн Роман Іван Михайлович. Стрічки чорного крепу знову з’являться на будинках у селі Широке, звідки Герой родом і де його пам’ятають як щиру та працьовиту людину. Смерть забрала життя чоловіка у розквіті сил, залишивши порожнечу в серцях рідних та всього району.
Трагічна іронія війни: Загибель під однойменним селом
Ця втрата має свій особливий, щемливий відтінок, який важко осягнути логікою. Роман Іван Михайлович, мешканець закарпатського села Широке, загинув 16 березня 2026 року під час запеклого бою. Це сталося поблизу населеного пункту Широке, але вже у Запорізькій області.
Така географічна фатальність підкреслює єдність нашої країни: закарпатець віддав життя за землю, назва якої нагадувала йому про рідний дім. Він виконував бойове завдання у складі свого підрозділу, до останнього залишаючись вірним присязі та українському народові.
За офіційними даними командування, на Запорізькому напрямку наразі тривають важкі позиційні бої. Ворог активно застосовує артилерію та дрони-камікадзе, намагаючись прорвати лінію оборони, яку тримали такі воїни, як Роман.
Життєвий шлях Героя з Виноградівщини
Роман Іван Михайлович народився у 1981 році. Його дитинство та юність пройшли у селі Широке на Виноградівщині. Сусіди та односельці згадують його як людину слова, яка ніколи не відмовляла у допомозі.
- Рік народження: 1981.
- Місце проживання: село Широке, Виноградівська ТГ.
- Дата загибелі: 16 березня 2026 року.
- Місце загибелі: район н.п. Широке, Запорізька область.
Він належав до того покоління українців, яке сформувало кістяк супротиву. Роман не шукав причин, щоб уникнути служби, коли надійшов виклик. Його шлях на фронт був свідомим вибором захисника, який розумів: якщо не зупинити ворога на півдні чи сході, війна прийде до мирних виноградників Закарпаття.
Деталі церемонії прощання та поховання
Виноградівська міська рада оприлюднила графік траурних заходів. Громада готується зустріти кортеж із тілом загиблого «живим коридором», що вже став символом незламності та колективної шани на заході України.
Прощання відбудеться завтра, 23 березня. Точний час формування колони та маршрут руху традиційно пролягатиме через центр міста до рідного села воїна. Місцева влада закликає жителів відкласти всі справи, аби віддати останню шану земляку.
«Кожна така втрата — це незагоєна рана на тілі нашої громади. Ми втрачаємо найкращих: тих, хто мав будувати, виховувати дітей та радіти життю під мирним небом. Наш обов’язок — зберегти пам’ять про Івана Михайловича Романа як про взірець мужності», — зазначив у коментарі представник місцевого самоврядування.
Роль Виноградівщини у загальній обороні країни
Виноградівська громада від початку повномасштабного вторгнення демонструє високий рівень мобілізації та волонтерської підтримки. Сотні чоловіків з навколишніх сіл сьогодні перебувають у найгарячіших точках фронту.
Статистика свідчить, що закарпатські підрозділи, зокрема 128-ма окрема гірсько-штурмова бригада, часто виконують завдання саме на складних ділянках Запорізького та Херсонського напрямків. Смерть Романа Івана Михайловича стала ще одним підтвердженням високої ціни, яку платить наш регіон за територіальну цілісність держави.
Як підтримати родину та вшанувати пам’ять
Психологи наголошують, що для родин загиблих надзвичайно важливою є не лише матеріальна допомога, а й відчуття соціальної солідарності. Участь у похоронній процесії — це найменше, що може зробити кожен мешканець.
Окрім цього, у громаді діють програми підтримки сімей військовослужбовців:
- Психологічна реабілітація для близьких родичів.
- Пільги на комунальні послуги згідно з чинним законодавством.
- Одноразова грошова допомога з місцевого бюджету.
- Створення іменних меморіальних дощок у школах, де навчалися герої.
Вулиці наших міст і сіл дедалі частіше отримують імена тих, хто не повернувся з поля бою. Цілком імовірно, що ім’я Романа Івана Михайловича також буде увіковічене в топоніміці його рідного села Широке.
Скорбота, що об’єднує Закарпаття
Сьогодні Закарпаття вкотре вмивається сльозами. Війна не обирає за віком чи статусом, вона забирає найкращих представників нації. Роман Іван Михайлович назавжди залишиться в пам’яті 45-річним чоловіком, який віддав життя за свою тезку-землю на півдні.
Ми закликаємо всіх небайдужих прийти завтра з квітами та прапорами. Нехай кожен вогник свічки в руках мешканців громади стане символом вдячності за те, що ми маємо можливість жити і працювати тут, у тилу.
Світла пам’ять Герою! Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та побратимам загиблого. Ваша втрата — це біль усієї України.