Українські біженці в США сьогодні проживають один із найскладніших етапів свого перебування за океаном, адже над тисячами людей нависла реальна загроза примусового видворення з країни. Попри наявність гуманітарних статусів, процедурні затримки та посилення міграційного контролю перетворюють життя втікачів від війни на постійне очікування арешту.
Історія кожного, хто виїхав у пошуках безпеки, тепер затьмарена бюрократичним хаосом. Замість обіцяного захисту люди стикаються з рейдами міграційної служби (ICE) та неможливістю легально працювати місяцями.
Бюрократична пастка: чому гуманітарний пароль не рятує
За оцінками експертів, близько 200 тисяч українців наразі перебувають у вразливому правовому статусі. Основна проблема полягає в механізмі продовження «гуманітарного пароля» (Humanitarian Parole), зокрема за програмою Uniting for Ukraine (U4U).
Багато сімей подають документи на пролонгацію статусу вчасно, проте розгляд справ затягується на пів року і більше. У цей «сірий період» людина фактично вважається нелегалом.
- Відсутність права на роботу: Поки триває розгляд, старий дозвіл анулюється, а новий не видають.
- Фінансове виснаження: Родини залишаються без доходів, але з американськими рахунками за житло та страхування.
- Психологічний тиск: Постійний страх перед рейдами ICE, які тепер фіксують навіть біля шкіл та в метро.
Трагедії за ґратами: затримання та смерті
Ситуація перестала бути суто паперовою проблемою, коли з’явилися повідомлення про реальні арешти. За даними BBC News Україна, відомо про десятки випадків затримання українців офіцерами ICE.
Найбільш резонансним став випадок у Майамі, де в тюрмі міграційної служби помер громадянин України. Обставини таких інцидентів часто залишаються закритими для широкого загалу, що лише посилює паніку в українській громаді.
«Таке враження, що ICE повинні просто когось затримати, ніби у них є нормативи. Тому українці опиняються в тюрмах. Вони не повинні там сидіти, але сидять», — коментує ситуацію Катерина Панова, засновниця медіа для іммігрантів.
Історії тих, хто відчув «холодний страх»
Андрій та його дівчина Олена оселилися в Брукліні, Нью-Йорк, у 2024 році. Андрій працював у сфері перевезень і мав дійсні документи до лютого 2026 року. Проте під час відрядження у Західну Вірджинію в листопаді 2025-го його затримали.
Попри пред’явлений гуманітарний пароль, офіцери назвали його нелегалом. Після перебування під вартою пара була змушена погодитися на добровільну депортацію і в лютому 2026 року виїхала до Польщі.
Життя під час очікування: досвід Запоріжжя в Нью-Йорку
Ніна з донькою Оленою приїхали з окупованого Запоріжжя після того, як їхню квартиру знищила російська ракета. В США жінка працювала доглядальницею, а дитина пішла до школи.
Проте у жовтні 2025 року термін дії їхнього пароля сплив. Документи на продовження були подані заздалегідь, але відповіді не було кілька місяців.
- Донька боялася ходити до школи через рейди ICE у метро.
- Сім’я перебувала у стані «заціпеніння» з жовтня по січень.
- Навіть після отримання пароля 31 січня, дозвіл на роботу так і не надійшов.
Каліфорнійські реалії: сім місяців невідомості
Оксана, яка виховує дітей у Каліфорнії, розповідає, що чекала на рішення щодо свого статусу сім місяців — з липня 2025-го по лютий 2026 року. Увесь цей час вона не мала права працювати.
«Це були місяці без доходу, але з щомісячними витратами та постійним страхом бути затриманою дорогою до коледжу», — ділиться жінка. Найбільшим її побоюванням було те, що в разі арешту діти залишаться самі в чужій країні.
Офіційні дані та правовий захист
Юристи наголошують, що українцям у США варто звертати увагу на такі аспекти:
- Своєчасна подача I-131: Форму на продовження пароля слід подавати за 60-90 днів до завершення терміну.
- Зберігання копій: Завжди мати при собі підтвердження (Receipt Notice) від USCIS про те, що ваша справа перебуває на розгляді.
- Звернення до конгресменів: У разі критичних затримок (понад 180 днів) імміграційні адвокати радять залучати офіси місцевих політиків для прискорення запитів.
Ситуація залишається напруженою. Поки правозахисники намагаються достукатися до адміністрації, українські біженці продовжують жити між двома вогнями: війною вдома та загрозою депортації в країні, яка обіцяла прихисток.
Автор: Іван Каменяш