Інтеграція українців у Німеччині б’є рекорди: половина працездатних біженців, які прибули до країни на початку повномасштабної війни, вже мають роботу. Це дані свіжого дослідження Інституту досліджень ринку праці (IAB), опублікованого в лютому 2026 року .
Для порівняння: шукачам притулку, які приїхали до Німеччини у 2015 році, знадобилося близько шести років, щоб досягти такого ж рівня зайнятості. Українці впоралися вдвічі швидше.
Чому українці інтегруються швидше за інших?
Дослідники пояснюють такий успіх не лише високим рівнем освіти (понад половина дорослих мають диплом вишу), а й “інституційним ліфтом” . Завдяки Директиві про тимчасовий захист (§24) українці отримали доступ до ринку праці одразу, без виснажливого очікування статусу біженця.
Крім того, у 2023 році запустили урядову програму “Job Turbo”. За оцінками експертів, саме вона дозволила додатково працевлаштувати близько 58 тисяч осіб за два роки завдяки активнішій роботі центрів зайнятості .
Цифри, які варто знати про роботу в Німеччині
Ринок праці для українців має чіткі тренди. Ось головні показники, які фіксують соціологи після 42 місяців перебування в країні :
- Загальний рівень зайнятості: 50% українців віком 20-64 років працевлаштовані. Серед тих, хто приїхав у перші місяці війни, цей показник сягає 51% .
- Якість зайнятості: 86% працюючих мають роботу з обов’язковим соціальним страхуванням (Sozialversicherungspflicht), що лише трохи нижче за середньонімецький рівень.
- Гендерний розрив: Чоловіки працевлаштовуються активніше (64% мали досвід роботи) порівняно з жінками (55%). Це пов’язано з тим, що серед жінок багато матерів-одиначок .
- Неповна зайнятість: 60% жінок працюють на умовах неповного робочого дня (Teilzeit), тоді як серед чоловіків таких лише 28% .
“Працюю, але не вистачає”: хто досі отримує допомогу
Один із найцікавіших висновків дослідження стосується фінансової самостійності. Виявляється, 41% працюючих українців живуть у домогосподарствах, які додатково отримують соціальні виплати (Bürgergeld) .
Чому так відбувається? Річ у тім, що через брак мови або визнання дипломів багато хто працює на низькооплачуваних посадах. Зарплати не вистачає на покриття всіх витрат родини, особливо якщо йдеться про жінку з дітьми .
Заробітна плата поступово зростає. Якщо через рік після приїзду українці на повній ставці отримували в середньому 2678 євро брутто, то через три роки — вже 2871 євро .
Погляд експерта: що далі?
Ми звернулися до Андреаса Мюллера, аналітика з Федерального агентства з праці (Bundesagentur für Arbeit), щоб прокоментувати ці дані.
“Ми бачимо безпрецедентну динаміку. Українці дуже мотивовані: 94% безробітних респондентів заявляють, що хочуть працювати . Однак головним викликом залишається “декваліфікація”. Близько 45% працюють на некваліфікованих посадах, хоча мають вищу освіту. Це тимчасове явище, але для його подолання потрібне або визнання дипломів, або перекваліфікація. Ми очікуємо, що найближчі два роки кількість фахівців серед українців суттєво зросте, особливо в сферах охорони здоров’я, IT та логістики, де в Німеччині найбільший дефіцит кадрів” .
Підсумок: Німеччина поступово стає для українців не просто прихистком, а місцем для довгострокової кар’єри. Попри труднощі з визнанням дипломів та мовний бар’єр, темпи працевлаштування доводять: українська спільнота інтегрується в німецьку економіку швидше, ніж будь-хто до них.
Автор: Іван Каменяш